Особливістю мікоплазмозу птиці є прихований перебіг хвороби та складність ранньої діагностики. Інфекція може тривалий час циркулювати в стаді субклінічно, активізуючись під впливом стресових чинників: порушення мікроклімату, транспортування, висока щільність посадки, супутні інфекції. Це значно ускладнює своєчасне виявлення та контроль мікоплазмозу. Збудник передається як горизонтально (аерогенним шляхом, через контакт), так і вертикально (трансоваріально), що забезпечує збереження інфекції у племінному поголів’ї та її поширення у виробничі стада.
Вакцинацію проти мікоплазмозу використовують як елемент контролю, проте вона не забезпечує повної елімінації збудника. Її ефективність залежить від штаму вакцини, епізоотичної ситуації та рівня біобезпеки господарства.