Країни, зацікавлені в імпорті мінеральних добрив в Україну, у разі введення останньою квот на ввезення цієї продукції можуть вимагати компенсації (поступок) з інших груп товарів або оскаржити це рішення у Світовій організації торгівлі, зазначила партнер юрфірми “Ілляшев та Партнери” Олена Омельченко.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.
“Застосування квот дозволяється лише за підсумками спеціальних розслідувань. Однак держави СОТ можуть оскаржити такі результати в Органі з врегулювання спорів СОТ у разі порушення процедур і умов Угоди СОТ про застосування захисних заходів. Крім цього, після застосування спецзаходів країни СОТ можуть вимагати компенсації з інших груп товарів під час проведення консультацій”, – прокоментувала вона.
Україна на сьогодні застосовує антидемпінгове мито щодо імпорту азотних добрив із РФ. Крім цього, діє торговельне ембарго, нагадала Олена Омельченко.
“Наявність таких обмежувальних заходів надала можливість українському виробнику збільшити обсяг виробництва і підняти ціни на внутрішньому ринку України, а деяким виробниками з ЄС, Білорусі, Узбекистану, Казахстану збільшити імпорт своєї продукції в Україну у зв’язку з дефіцитом”, – зазначила юрист.
Водночас Україна минулого року програла Росії спір в СОТ і на сьогодні зобов’язана скасувати антидемпінгове мито щодо російської компанії “Єврохім”, а також перерахувати антидемпінгове мито щодо інших російських компаній.
“Для цього було порушено перегляд антидемпінгових мит за заявою компанії “Уралхім”. Український виробник, розуміючи безповоротність рішення Органу врегулювання спорів СОТ, розпочав два спецрозслідування, щоб застосувати заходи замість антидемпінгових. Логічно, що для українського виробника ідеально отримати спеціальні заходи, які б перекривали доступ до українського ринку після того, як буде виконано рішення СОТ і скасовано дію антидемпінгового мита”, – пояснила Омельченко.
Однак між спеціальними та антидемпінговими заходами є велика різниця, уточнює юрист. Перші можуть застосовуватися до всіх країн походження та експорту, а не лише до РФ, а також можуть бути у вигляді квоти або мита.
“За результатами спецрозслідування Мінекономіки надало основні висновки всім зацікавленим сторонам, де передбачено застосування квоти щодо імпорту добрив незалежно від країни походження та експорту”, – зазначила юрист.
Джерело: propozitsiya.com