Останні тенденції у впровадженні мікрозрошення в умовах агровиробництва України було обговорено 22 липня на засідання Президії НААН.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН України.
Зі слів президента НААН академіка Ярослава Гадзало, враховуючи кліматичні трансформації, які мають сьогодні досить відчутний вплив на аграрний сектор економіки, питання зрошення є предметом постійної уваги.
Вчений зауважив, що зростання площ мікрозрошення з 2,5 тис. га у 1992 до 18 тис. га 2007 року і до 70 тис. га на сьогодні, відбулось у т.ч. завдячуючи науковим розробкам і досягненням науковців НААН.
«За результатами досліджень науковцями було розроблено нові положення методики проведення і закладання польових дослідів із урахуванням специфіки локальних способів зрошення, математичні моделі вологоперенесення за різних умов водоподачі та закономірності формування зон зволоження ґрунтів, виявлено закономірності формування режимів зрошення і процесів водоспоживання рослин, моделі «вода-урожай», закономірності ґрунтових процесів залежно від якості поливної води і систем удобрення.
Розроблено технології мікрозрошення сільськогосподарських культур, у тому числі кукурудзи, сої, буряка цукрового, рису, арахіса, лікарських культур; норми водопотреби, інформаційно-дорадча система (ІДС) з планування та управління режимами краплинного зрошення, рекомендації з управління ґрунтовими режимами, удосконалені методи діагностування строків поливу, ряд технічних засобів систем мікрозрошення», — повідомляють в НААН.
На думку вчених, недостатній рівень використання наявного агроресурсного потенціалу обмежується сьогодні низьким рівнем природного вологозабезпечення на більш ніж 2/3 території України, яке постійно погіршується через зростання посушливості клімату.
В результаті чого, не лише в умовах Степу, а також на більшій частині Лісостепу і навіть Полісся ефективне землеробство без зрошення стало практично неможливим.
Джерело: propozitsiya.com
