Досвідчені городники знають, що майбутній урожай закладається не навесні, а восени під час планування грядок на наступний сезон.
Одна з найпоширеніших помилок — недотримання сівозміни, яка може звести нанівець усі зусилля для догляду за огірками.
Ця культура особливо чутлива до своїх попередників.
Причина полягає в тому, що родинні рослини схильні хворіти на однакові хвороби і уражатися одними і тими ж шкідниками. Збудники захворювань та личинки комах можуть тривалий час зберігатися у ґрунті, чекаючи на нову жертву.
Крім того, культури одного сімейства виносять із ґрунту подібний набір поживних речовин, виснажуючи його по одному профілю.
У жодному разі не можна висаджувати огірки після інших представників сімейства Гарбузові, повідомляє кореспондент Біловини.
До них відносяться кабачки, патисони, гарбузи, кавуни та дині. Ці рослини мають загальні хвороби, такі як борошниста роса, антракноз та фузаріозне в'янення, які моментально атакують молоді огіркові посадки.
Поганими попередниками вважаються й самі огірки. Повторна посадка на тому самому місці призводить до так званої «грунтовтомлення». У ґрунті накопичуються специфічні кореневі виділення – коліни, які починають пригнічувати зростання молодих рослин цього ж виду. Це називається аутотоксичністю.
З обережністю слід вибирати місце після баштанних культур, які також сильно виснажують ґрунт. Вони забирають із глибоких шарів велику кількість вологи та поживних елементів, необхідних для розвитку потужної кореневої системи огірків. Землі після них потрібне серйозне відновлення за допомогою сидератів чи органічних добрив.
Ідеальними попередниками для огірків є сидеральні культури, такі як гірчиця, фацелія чи жито. Вони не лише збагачують ґрунт азотом та іншими мікроелементами, а й оздоровлюють його, пригнічуючи розвиток патогенної мікрофлори. Їхня коренева система добре розпушує землю.
Добре почуваються огірки після бобових культур — гороху, квасолі, бобів. Вони залишають після себе у ґрунті запаси азоту, який життєво необхідний для нарощування зеленої маси та формування плодів. Це природне добриво дозволяє скоротити кількість підживлення.
Відмінними попередниками вважаються рослини сімейства Пасльонові – томати, картопля, перець та баклажани. У них з огірками різні «смакові переваги» та різні вороги серед хвороб та шкідників. Після них грунт залишається досить пухким і родючим.
Чудово підходять грядки, де в попередньому сезоні росли різні види капусти, цибуля, часник або зелень (петрушка, кріп, селера). Ці культури не конфліктують з огірками і не збіднюють ґрунт настільки інтенсивно. Вони створюють сприятливе тло для подальшої посадки.
Таким чином, правильна сівозміна — це не забаганка, а необхідна умова для здоров'я рослин та отримання рясного врожаю.
Продумане чергування культур дозволяє природним чином підтримувати родючість ґрунту та боротися зі шкідниками. Непродумана послідовність посадок може призвести до спалахів хвороб та слабкого плодоношення.
Читайте також
- Навіщо сипати гірчицю в огіркову грядку: ефект, який помітний вже наступного дня
- Чому не можна садити розсаду в чистий покупний ґрунт: правда, про яку замовчують виробники
