Але ближче до третьої декади останнього місяця зими робочий цикл набирає обертів. У минулому році весняна посівна стартувала пізніше — на початку квітня на полях ще лежав сніг. Через несприятливі погодні умови пшениці зібрали на 2 млн т менше, ніж роком раніше. Але завдяки кукурудзі вітчизняним аграріям вдалося зібрати рекордний врожай — 70 млн тонн зернових.
За прогнозами експертів, у 2019 році рекорд навряд чи повториться: у Мінагрополітики розраховують майбутній урожай, виходячи зі стану посівів озимих “на рівні, середньому за три останні роки”, що еквівалентно 65,7 млн тонн.
Проте погодні ризики залишаються ключовими для аграріїв, тим більше, що у зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують збільшення посушливості в найбільш родючих районах України. У цих умовах фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов’язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.
«Для багатьох аграріїв з кожним роком все більш відчутними стають кліматичні зміни. Посухи, заморозки, опади та інші аномальні погодні умови мають безпосередній вплив на врожай основних культур та негативно відображаються на прибутку фермерів. Агровиробництво — це бізнес, у якому необхідно рахувати гроші та отримувати прибуток. Тому абсолютно природним є бажання фермера убезпечити вкладені кошти. Одним з найбільш показових та дієвих інструментів для цього є агрострахування. Для агровиробника — це спосіб захиститись від непогоди та низького врожаю. Однак на українському ринку ситуація така, що аграрії все ще не дуже активно страхують свої посіви. Ринок агрострахування в Україні поки що досить незначний. Частка застрахованих площ становить усього 6,5% від загальної їх кількості. У 2018 році було застраховано 1,4 мільйони гектарів посівів», – зазначає директор з інновацій та розвитку “Аграрної Агенції АГРОС”, експерт страхового ринку Володимир Юдін.
На його думку, збереження рентабельності і страховий захист витрат на виробництво повинні бути на першому плані для будь-якого агропідприємства, як для малих, середніх, так і великих виробників.
«З настанням посівної найактуальнішим питанням для фермера стає пошук коштів. Але отримати фінансування від банку сільгоспвиробнику не так вже й просто, адже потрібні гарантії повернення позики. Саме тому найчастіше даються кредити під заставу майбутнього врожаю, але за умови його обов’язкового страхування. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку – наявність механізму реалізації заставного права. В Україні певним стимулом розвитку ринку агрострахування виступає робота «Аграрного фонду» та ДПЗКУ, котрі вимагають страхувати майбутній урожай, який фінансують», – зауважує Володимир Юдін.
При цьому експерт зазначив, що агрострахування покращує доступ виробників до кредитів та зменшує ймовірність банкрутства аграрних підприємств, забезпечуючи стабільність у сільськогосподарському секторі та розширюючи доступ до фінансування.
Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві
«Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», – підкреслює Володимир Юдін.
За його словами, сьогодні аграрій може сам обрати оптимальну для свого бюджету вартість страхування, котра, як відомо, тим вища, чим більше ризиків покриває страховий договір, і тим дешевша, чим менше покриття ризиків.
В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних й овочевих культур, садівництва і тваринництва. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво. Крім таких погодних катаклізмів як град, весняні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь, сільгоспвиробники можуть застрахуватися і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.
Також можливе врегулювання страхового випадку як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для аграріїв весняно-літній період.
Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні
«Найчастіше, не знаючи, які переваги надає агрострахування, фермери просто ігнорують цей вид послуг. Тому сільгоспвиробникам необхідно пам’ятати, що агрострахування, при правильному виборі страховика, є запорукою їх фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин, а значить гарантує збереження їх бізнесу. Фермерам, які вперше вирішили застрахувати своє виробництво, необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність “Аграрної Агенції АГРОС” спрямована на пошук оптимальних страхових умов для сільгоспвиробників виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання аграріїв і їх фінансові можливості, консультуючи щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», – резюмує Володимир Юдін.
Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування – агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14
Джерело: agroreview.com
