Прихована загроза: стійкість паразитів. Суть у кількох словах.

Поточний аграрний ринок засобів захисту рослин в Україні, у зв’язку з нестабільністю та економічними труднощами, значно змінився та заполонився продукцією сумнівної якості, неправильне застосування якої надалі суттєво збільшує ймовірність адаптації шкідливих організмів до методів їхнього стримування.

У даній публікації розглянемо питання резистентності (звикання, пристосування) шкідників до доступних активних речовин і способи запобігання їй у майбутньому.

Перший прецедент резистентності був зафіксований ще в 1902 році – несприйнятливість каліфорнійської щитівки до вапняно-сірчаного розчину. А несприйнятливість до неорганічних інсектицидів була ідентифікована вже в 1914 році, а до 1946 року було зареєстровано ще 11 таких епізодів.

Після впровадження на ринок кожного нового класу інсектицидів – циклодієни, карбамати, формамідини, органофосфати, піретроїди, навіть Bacillus thuringiensis – випадки резистентності до них виникали протягом 2–20 років. Щодо виникнення стійких популяцій шкідників в Україні, то про це відомо ще з початку 60-х років XX століття — несприйнятливість яблуневої плодожерки до певних штучних органічних сполук. Також показовим прикладом є колорадський жук — шкідник, котрий досить швидко звик до різноманітних хімічних груп інсектицидів. Чому ж це трапляється?

Генетика і часте використання інсектицидів сприяють прискореному формуванню стійкості у багатьох видів комах і кліщів. Виокремлені за допомогою інсектициду конкретні гени стійкості, дали можливість певним комахам вціліти та передати ознаку резистентності своїм наступним поколінням. Таким чином, відсоток резистентних комах у популяції продовжував зростати по мірі знищення сприйнятливих комах інсектицидом. Згодом стійкі комахи перевищують кількість сприйнятливих комах і інсектицид більше не працює.

Розрізняють декілька типів резистентності. Поведінкова — коли комахи, які володіють стійкістю та можуть визначити або ідентифікувати небезпеку та уникати токсину — може бути до хлорорганічних фосфорорганічних сполук, карбаматів і піретроїдів. Комахи можуть просто припинити харчуватися, якщо зустрінуть певні інсектициди, або покинути місцевість, де було проведено обприскування, або переміститися на нижній бік обробленого листка, проникнути глибше в культуру, укриття або полетіти від цільової зони.

Несприйнятливість до проникнення діючих речовин. Несприйнятливі комахи можуть вбирати токсин повільніше, ніж сприйнятливі комахи. Така резистентність виникає, коли зовнішня кутикула комахи утворює бар’єри, які можуть сповільнити поглинання хімічних речовин в їхні тіла. Це може захистити комах від широкого спектру інсектицидів. Опір проникненню часто супроводжується іншими формами, а зменшення проникнення посилює дію цих інших механізмів.

Метаболічна стійкість. Стійкі комахи можуть знешкоджувати або руйнувати токсин швидше, ніж чутливі комахи, або швидко виводити з тіла токсичні молекули. Метаболічна резистентність є найпоширенішим механізмом і часто є найбільшим викликом. Для розщеплення інсектицидів комахи використовують свої внутрішні ферментні системи. Стійкі популяції можуть мати більш ефективні форми цих ферментів. Крім того, ці ферментні системи можуть бути не тільки більш ефективними, але й мати широкий спектр дії (тобто вони можуть руйнувати багато різних інсектицидів).

Змінена резистентність цільової ділянки. Місце, де зазвичай фіксується токсин у комахи, модифікується, щоб послабити вплив інсектицидів. Це другий за поширеністю механізм резистентності.

Виходячи з вищезазначених першопричин стійкості комах, можемо зробити висновок — захисні механізми та швидкість пристосування шкідників вимагають якісного рівня контролю перевіреними нормами продуктів.

Вже в наші дні офіційно відомо про стійкість у більшості важливих шкідників, незалежно від їхньої систематичної приналежності: 6 видів кліщів, 8 видів попелиць, 3 види трипсів, 11 видів лускокрилих, 8 видів твердокрилих2.

Не існує на даний час ідеальних поєднань хімічних препаратів, які б не призводили до виникнення стійкості, тому надзвичайно важливо звертати увагу на правильну стратегію і тактику застосування сучасних інсектицидів.

Проблеми, які ми бачимо щороку — це підвищення температури, теплі зими сприяють збільшенню популяції шкідників основних с.-г. культур. Але якість їхнього стримування щорічно зменшується — прямим наслідком може бути поява саме стійких видів. Чому ж таке відбувається?

В першу чергу, через застосування неякісних генеричних інсектицидів, які не дозволяють отримати повний ступінь контролю над популяцією шкідника. Науково доведено, що масове використання на великих площах контактного інсектициду, який має здатність тривалий час зберігати свої властивості, створює найбільш сприятливі умови для формування стійкості у шкідників. А сформований на листках стійкий токсичний залишок контактного інсектициду також може бути небезпечним для корисних комах. У зв’язку з цим питання стійкості набули такого значення після масштабного впровадження у виробництво персистентних хлорорганічних пестицидних сполук.

Безумовно, в умовах сучасних технологій на першому місці стоїть питання економічної рентабельності виробництва, особливо це стосується невеликих господарств і агрохолдингів, які зазвичай і використовують генеричні інсектициди для економії коштів. Але часто технологічний рівень і результативність контролю шкідливих об’єктів таких продуктів залишає бажати кращого… Якщо вартість обробки 1 гектару може становити лише декілька доларів, то про яку якість і результативність може йти мова взагалі?! І, як результат, маємо все більше нарікань від виробників з різних регіонів України щодо недостатньої результативності інсектицидів вже різних хімічних класів з контролю, наприклад, такого шкідника як ріпаковий квіткоїд, Meligethes aeneus.

Тоді ж від чого буде залежати ефективність інсектициду? Значною мірою — від строків та способу застосування. Незалежно від тривалості дії інсектициду, оброблені частини рослини мають найбільшу токсичність одразу після проведеного обприскування. Згодом тривалість дії зменшується — під впливом метеорологічних чинників, ультрафіолету, а також через зменшення концентрації на поверхні рослини, що пов’язано з ростом і розвитком самої рослини. Тому говорити про чітко визначену довготривалу дію інсектицидних продуктів насправді дуже складно.

Технології не стоять на місці, проте дедалі важче вигадувати нові інноваційні сучасні рішення, оскільки хімічна карта елементів небезмежна і основною вимогою розвинених країн до реєстрації нової діючої речовини є її токсикологічний профіль. Саме тому останніми роками ми все рідше бачимо інновації.

Але, попри все це, інноваційні продукти на ринку з’являються. Тому настав час розповісти про сучасне останнє інсектицидне рішення від компанії Байєр — Сіванто® Енерджі — інноваційний інсектицид для захисту польових культур (ріпаку, зернових і сої), який об’єднав у собі два різні механізми дії на шкідників. Таке поєднання зменшує ризики виникнення резистентності. Інноваційна діюча речовина — флупірадіфурон — належить до нового хімічного класу бутенолідів, які перебувають під патентним захистом компанії «Байєр». Джерелом їхнього походження є природний алкалоїд стемофолін, який було знайдено в азійській рослині Stemona japonicа і саме синтетичні лабораторні модифікації стемофоліну складають новий хімічний клас інсектицидних речовин. За своїми фізико-хімічними властивостями бутеноліди вирізняються високою системністю в акропетальному напрямку та потужним «нокдаун-ефектом».

Але до чого ж тут резистентність, можете Ви спитати? Все просто, незалежні тестування за методом IRAC на стійких формах квіткоїду показують чудову активність Сіванто® Енерджі у порівнянні з традиційним піретроїдом та д.р. ацетаміприд, до яких вже виявлено стійкість у країнах ЄС, і це зумовлено саме завдяки комбінації флупірадіфурону з дельтаметрином у якісній формуляції нового продукту. Крім цього, Сіванто® Енерджі контролює також різні види прихованохоботників, капустяну галицю у посівах ріпаку. Проте важливо чітко дотримуватись рекомендацій щодо норм використання препарату, оскільки будь-яке зменшення норми від рекомендованої може знизити ефективність та підвищити ризики виникнення резистентності.

Тому якість і результативність такого інсектициду за умови правильного використання дасть можливість отримати чудову ефективність і зберегти та реалізувати потенціал врожаю!

Нехай технології компанії «Байєр» приносять Вам прибутки!

Вдалих Вам врожаїв!

 

Олександр Кузьмінський,компанія «Байєр»

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *