Ячмінь є однією з найбільш давніх злакових культур, котрі культивують у всіх аграрних регіонах земної кулі. Популярність ячменю обґрунтована численними його цінними якостями. Завдяки значній пристосованості він культивується в екстремальних обставинах: високо в гірській місцевості та степових областях, при збільшеній вологості або ж посухах. Тому питання оцінювання сортових запасів ячменю ярого є ключовим аспектом агрономічних досліджень, так як від його рівня залежить продуктивність виробництва та розширення різних сфер економіки на основі даної культури.
Ячмінь ярий культивують в Україні для різноманітних завдань, серед яких найбільш істотними є пивоварна та кормова сфери.
Пивоварний ячмінь є однією з важливих початкових сировин для пивоварної індустрії. В Україні виготовлення пива демонструє стабільне зростання, тому вітчизняні пивоварні компанії мають потребу в надійному забезпеченні високоякісною сировиною. Пивоварний ячмінь вирізняється конкретними вимогами до кондицій зерна: високий вміст протеїну, позитивні технологічні властивості (клейковина, маса 1000 зерен, здатність до проростання і т. п.), що дає змогу виробляти високоякісний продукт.
Ячмінь для пивоваріння відіграє важливу роль для економічного розвитку,адже пивоварна індустрія є однією з найбільших в країні, у тому числі на внутрішньому ринку, а також для експортних поставок. Білки зерна детермінують поживні властивості споживчого та фуражного ячменю, власне вони впливають на солодові властивості пива. Білки ячменю складають близько 8–20 % ваги зернини.
Іншим істотним напрямом вживання ячменю є кормовий напрям, оскільки ячмінь є необхідним елементом раціонів для різних видів тварин. У кормовиробництві ячмінь використовується як для годування тварин, так і як складова частина в комбікормах. Кормовий ячмінь зазвичай має нижчу якість в порівнянні з пивоварним, але його значна харчова цінність забезпечує гарний набір ваги у тварин.
Ще римський історик Пліній старший (23–73 рр. н.е.) писав, що ячмінь був основним продуктом харчування римських гладіаторів, він надавав силу м’язам і запобігав ожирінню. Значні харчові властивості зерна ячменю відзначав і знаменитий лікар античного світу Гіппократ. Ячмінь використовувався в харчових цілях в стародавньому Єгипті, Греції та Римі. У великій кількості регіонів планети, таких як Африка, Тибет, Китай, Корея, Японія, ячмінь жодного разу не втрачав своєї значущості як їжа. Ячмінь сьогодні – це головне джерело здорового способу існування сучасної людини.
Перлову і ячну крупу виготовляють із зерна склоподібного великозернистого дворядового ячменю. В середньому зерно ячменю містить 12 % протеїну, 64,6 % безазотистих екстрактивних речовин, 5,5 % клітковини, 2,1% жиру, 13% вологи, 2,8 % золи.
Зі зерен ячменю отримують борошно, котре використовують як домішку до пшеничного або житнього борошна при випіканні хліба. Через невисоку якість клейковини хліб із чистого ячмінного борошна має маленький об’єм і швидко стає черствим. Зі зерен ячменю виготовляють замінники кави та солодові екстракти, котрі використовують у кондитерській, спиртовій та фармацевтичній промисловостях.
Зацікавленість до ячменю як споживчого продукту в світі особливо збільшилася за останні 10–15 років у зв’язку з новітніми клінічними, харчовими і біохімічними дослідженнями злакових виробів із ячменю, проведеними в солідних лабораторіях передових держав світу. Ці дослідження продемонстрували надзвичайно високу харчову цінність зерна ячменю і, насамперед, його здатність бути запобіжним засобом проти трьох найсерйозніших недуг минулого століття: ішемічної хвороби серця, діабету і навіть раку товстої кишки.
В Україні площі посіву ячменю ярого за крайні десятиріччя мали певні коливання в бік зменшення, але нещодавно це поєднано з кризою, яка була спровокована військовою агресією. Згідно з інформацією Державної служби статистики України, площа засіву ячменю ярого у 2014 р. складала майже 1979,8 тис. га, а у 2024 р. − 839,3 тис. га (рис.1).
ис 1. Динаміка площі посіву ячменю ярого, 2010–2024 рр., тис. га
Сукупний збір ячменю ярого в Україні також має значні зміни залежно від кліматичних умов і площ насаджень, але в середньому держава збирає близько 2,9–5,1 млн т зерна кожного року. Підґрунтям підняття продуктивності ячменю ярого і збільшення сукупних зборів із малими витратами є впровадження новітніх технологій і високопродуктивних сортів. Урожайність ячменю ярого останніми роками дещо покращилася і становить в середньому 2,8–4,1 т/га (рис.2).
Рис 2. Динаміка валового збору ячменю ярого 2015–2024 рр., млн. т
Україна є великим виробником пива,тому суттєва частина врожаю ячменю йде на пивоваріння. Окрім цього, ячмінь використовують у виготовленні комбікормів для сільськогосподарських тварин. Враховуючи також потреби для виготовлення борошна та крупи, внутрішні потреби досягають майже 3–4 млн тонн в рік.
Україна є одним з найбільших експортерів ячменю у світі. Впродовж останніх років експорт ячменю в середньому становить 3-5 млн тонн на рік. Основними імпортерами українського ячменю є країни Європейського Союзу,Єгипет, Іран та країни Азії. Ячмінь експортується як для кормових, так і для пивоварних цілей, що забезпечує значні валютні надходження для країни. Сортові ресурси ячменю ярого в Україні представлені численними сортами, котрі розрізняються стійкістю до недуг, врожайністю, а також технологічними характеристиками для різних напрямів застосування. Останнім часом в Україні та за кордоном створено багато цінних видів ячменю з високим потенціалом продуктивності. Станом на кінець 2024 року до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 106 сортів ячменю озимого і 181 сорт ячменю ярого. У 2024 році реєстр поповнили такі нові сорти ячменю ярого, як Бунчук, Гордій, Губернаторський, Диво Носівщини, Ельф, МІП Сармат, МІП Сонячний, Обрій Поліський, Рагнар, Стінг.
Вибір сортів повинен спиратися, в першу чергу, на основні характеристиках нашої дійсності – стійкість до посухи і спеки, по-друге, на показниках значної урожайності та опірності сортів до хвороб, зокрема борошнистої роси.
Для аграрія на даний час відсутні проблеми з нестачею насіння. Відбір видів, які найбільш підходять для конкретних ґрунтово-кліматичних умов, буде основою для отримання високих і стабільних врожаїв даної культури. За підрахунками науковців і аграріїв, вплив обраного сорту на формування майбутнього врожаю оцінюється від 20 % до 50 %, що є вагомим показником за вирощування культури.
Для пивоварної індустрії найкращими сортами вважаються ті, в яких вміст білка складає 9–11%. Для пивоваріння в Україні створено такі сорти, як Тівер, Сєбастьян, Дорідний, МІП Шарм, Орвел, Юкатан, котрі мають високі показники якості зерна для пивоварної індустрії. Ці сорти здатні забезпечити стабільний урожай, що відповідає вимогам пивоварів відносно вмісту білка, маси 1000 зерен і клейковини.
У сортів харчових і кормових напрямів накопичення білка має становити 13–15%. До видів ячменю ярого кормового напряму використання належать Галичанин, Дорінка, Шедевр, які мають значну врожайність і здатні забезпечити оптимальні показники вмісту білка для годівлі тварин. Вони характеризуються гарними адаптивними властивостями щодо різних кліматичних умов і можуть давати стабільні врожаї навіть в умовах посухи.
Наявні також універсальні сорти ячменю, які придатні як для пивоварного, так і для кормового використання. Прикладом таких сортів є Степовий та Сонячний, котрі мають високу продуктивність і добрі органолептичні характеристики.
Велика увага у нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України
Нещодавно створено нові сорти ярого ячменю з високим потенціалом врожайності. Проте у виробничому плані генетичний потенціал виду ще далеко не вичерпаний. Це поєднано з рівнем ресурсної забезпеченості господарства, частими відхиленнями кліматичних умов у період вегетації від оптимальних, порушенням агротехнічних термінів виконання агротехнічних заходів та їх невідповідністю біологічним особливостям сортів, котрі використовують у господарстві. Тому в таких обставинах перспективними можуть бути технології, котрі передбачають внесення порівняно невеликих доз мінеральних добрив у поєднанні з висівом за кращими попередниками і забезпечують отримання майже оптимального врожаю.
Значна увага в нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в структуру Національної академії аграрних наук України. Серед них необхідно виділити наступні: Селекційно-генетичний інститут − Національний центр сортовивчення та сортознавства, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут кормів та сільського господарства Поділля та інші.
Основним методом селекції, котрий використовують в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН при створенні нових сортів ячменю ярого, є внутрішньовидова гібридизація за еколого-географічним і генетичним походженням сортів із подальшим цілеспрямованим добором елітних рослин.
Так вірний вибір батьківських форм для гібридизації, вивчення селекційного матеріалу і відбір з урахуванням реакції на кліматичні умови дали можливість створити тут ряд сортів ярого ячменю. У Державному Реєстрі сортів рослин,придатних для поширення в Україні, станом на кінець 2024 року нараховується 12 сортів ячменю ярого селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН: Барвистий, Тівер, Арістей, Айріс, Сірінг, Айжан, Діантус, Брант, Сіон, Барвін, Амадей та Рагнар.
Надійний вибір для фермерів
Веселопільський (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН)
Веселопільський — це високоврожайний сорт ярого ячменю, який вирізняється стійкістю до посушливості та ураження грибковими хворобами. Його часто вирощують у степових і лісостепових зонах, де кліматичні обставини можуть бути достатньо суворими. Окрім значної продуктивності, цей сорт виділяється відмінною якістю зерна, що робить його популярним як серед фермерів, так і серед переробних підприємств.
Основні характеристики: висока посухостійкість, урожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: лісостеп, степові зони.
Переваги: стійкий до недуг, високий рівень пристосування до складних умов.
Сєбастьян («Сейет Плантефоредлинг І / С», Данія)
Себастьян — вид, який вирізняється високою результативністю та стійкістю до збудників основних хвороб ячменю. Цей сорт придатний для культивування у різних регіонах, особливо в умовах помірного клімату. Він популярний у пивоварній галузі завдяки високій якості зерна.
Основні характеристики: врожайність до 60 ц/га, висока якість зерна.
Ідеальні умови вирощування: помірний клімат.
Переваги: чудово підходить для пивоваріння, велика врожайність.
Рамір («Заатен Юніон», Німеччина)
Сорт Рамір вирізняється своєю стійкістю до основних грибкових хвороб і сухості. Його вирощують переважно в регіонах із засушливим кліматом. Завдяки високій якості зерна, Рамір придатний як для кормових, так і для харчових потреб. Цей сорт часто обирають фермери, котрі прагнуть отримати стабільний врожай навіть у важких кліматичних обставинах.
Основні характеристики: стійкість до хвороб, посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: посушливі зони.
Переваги: пристосований до засушливих умов, резистентний до захворювань.
МІП ШАРМ (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла)
Високоврожайний сорт ячменю ярого пивоварного напряму. Характеризується оптимальним поєднанням значного потенціалу врожайності, пивоварної якості та комплексу інших цінних господарських ознак: середньоранній (на відміну від пізньостиглих західних сортів, колоситься та дозріває на 5–7 діб раніше); посухостійкий (перевищує аналоги за врожайністю у засушливі роки на 0,7–1,5 т/га); середньонизький (висота рослин 65–70 см) з міцною соломиною, що забезпечує високу опірність до вилягання (8–9 балів); дуже велика стійкість до борошнистої роси
Ці сорти ярого ячменю є надійним вибором для фермерів, котрі шукають стабільні врожаї та стійкість до хвороб. Кожен із них має свої сильні сторони, що дає змогу обрати найкращий варіант в залежності від клімату та потреб фермерського господарства.
Одним із останніх наслідків напрацювань селекціонерів інституту – сорт Рагнар, котрий внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2024 році. Даний сорт переважає усереднену врожайність сортів, котрі пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років,у зоні Степу на 0,96 т/га (+26,3 %), у зоні Лісостепу – на 0,24 т/га (+4,6 %), у зоні Полісся – на 1,0 т/га (+23,9 %). Найвищі показники врожайності за роки випробування отримано на Тернопільській філії УІЕСР – 8,21 т/га у 2023 році, Львівській філії УІЕСР – 7,05 т/га та Тернопільській філії УІЕСР – 7,26 т/га у 2024 р. Тривалість періоду вегетації становить 84–90 діб. Сорт має середній вміст білка у зонах Степу (12,8 %), Лісостепу (12,9 %) та Полісся (12,6 %) із масою 1000 зерен 47–51 г. Сорт є стійким до осипання та посухи (8–9 балів). Характерністю сорту є висока стійкість проти ураження основними хворобами: борошнистою росою – 8–9 балів, бурою іржею – 8–9 балів, гельмінтоспоріозом − 8 балів. Рекомендовані зони вирощування сорту – Степ, Лісостеп і Полісся.
Перспективи розвитку сортових ресурсів ячменю ярого в Україні пов’язані з впровадженням нових високопродуктивних сортів, котрі зможуть краще адаптуватися до змін кліматичних умов, а також із розширенням агротехнологій. Разом з тим розширення сортових ресурсів ячменю ярого вимагає постійного удосконалення агротехніки та селекційної діяльності для досягнення високих результатів в умовах змінюваного клімату. Важливими напрямами є покращення стійкості сортів до хвороб та шкідників, а також збільшення якості зерна для пивоварних і кормових потреб. Окрім цього, розвиток органічного виготовлення може стати важливим чинником підняття конкурентоспроможності українського ячменю на зовнішніх ринках.
І. Засядько, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН