Озимина після зими
Підживлення озимої пшениці. Формування врожаю головним чином залежить від гідротермічних умов у весняний період, від того, в якому стані знаходяться озимі культури навесні після зимових примх. Тому важливим фактором у формуванні врожаю є витривалість озимих рослин до впливу низьких температур повітря навесні після зникнення снігового покриву. Відповідно, у березні для аграріїв актуальним є питання живлення озимої пшениці та способи її підтримки. Але, для того, щоб зрозуміти, які поживні елементи потрібні для культури, необхідно об’єктивно оцінити, як вплинули на неї несприятливі зимові умови.
– Минула зима була досить “суворою”, – описує ситуацію на полях відповідальна за проект “Топ-100” Олена Дудкіна, – морози, які доходили до 28 градусів, снігові бурани, лютневі потепління. Для озимої пшениці такі погодні умови не завжди сприятливі. Внаслідок різкої зміни температури на полях утворилася крижана кора, яка трималася понад місяць. Місцями ця кора була притиснута до землі. Але після відлиги у лютому цей льодовий покрив розтанув, залишилися лише поодинокі його сліди, що вже не вплинуть на загальний стан поля. Аграріїв більше турбували сильні морози, що тривали до кінця січня, хоча сніговий покрив був 9-12 сантиметрів завтовшки.
Разом з тим, перезимівля рослин залежить також і від технології, за якою вирощували озимі. Для прикладу: більшість посівів, які вирощують за звичайною технологією, загинули під крижаною кіркою, а культури, вирощені за грунтозахисною технологією, знаходяться у кращому стані, оскільки були захищені рослинними рештками.
Обстеження полів зразкового агрокультурного підприємства “Агро-Союз” показало: озима пшениця знаходиться у прийнятному стані, зиму вона пережила успішно. Проте, як відомо, озимі вимерзають не тільки в зимовий період, трапляється, що небезпека чекає і на початку весни. Тому фермерам ще рано радіти. За даними агрометеорологів, навесні шкідливою для озимих може бути тривала прохолодна погода після танення снігу (з середньодобовими температурами 0…2 °С морозу), коли неможливе живлення рослин, зокрема й за рахунок надходження поживних речовин з грунту. Загибель озимих у ранньовесняний період залежить від стану рослин на момент виходу з-під снігу, діапазону коливань температури та кількості сонячної енергії. Заморозки дуже небезпечні для озимих культур, для озимої пшениці до початку відновлення росту, коли вони дуже ослаблені після зимівлі та відчувають велику потребу в поживних речовинах, особливо азоті. Після відновлення росту, з початком фотосинтезу, рослини заповнюють вичерпані запаси поживних речовин і стають більш стійкими до весняних заморозків.
Брак вітамінів у рослин
Весняне підживлення озимої пшениці. Навесні озимі культури, залежно від умов зимівлі, можуть мати різний ступінь пошкодження внаслідок дії осінніх і зимових несприятливих факторів.
Навіть ті з них, які добре перезимували, залежно від гідротермічних умов весни, мають різну продуктивність. Особливо це стосується рослин з різним ступенем явних або прихованих пошкоджень.
Культурна рослина схожа на організм людини, імунітет якої навесні слабшає через авітаміноз. І навіть якщо стан рослин не викликає занепокоєння, вони дещо ослаблені й потребують збільшення азотного живлення, необхідного для підтримки росту культур.
У цей період у грунті мінеральних сполук азоту дуже мало, процеси іммобілізації азоту через низькі температури не відбуваються, а нітрати вимилися з кореневмісного шару грунту разом з опадами протягом зими та на початку весни. Виникає необхідність у підживленні озимої пшениці. Кількість азотних добрив для весняного підживлення треба розраховувати виходячи з очікуваної врожайності та коригувати відповідно до стану рослин після зимівлі.
Весняне удобрення озимої пшениці
– Перше весняне підживлення ми здійснюємо на початку відновлення росту рослин, тобто у фазі весняного кущіння, – пояснює Олена Дудкіна. – Цей період можна назвати “вирішальним” щодо азоту. Адже у рослин відбувається інтенсивний розвиток надземних вегетативних органів. Та головне те, що в конусі наростання закладаються важливі компоненти продуктивності рослин: кількість бічних пагонів, листя, а отже, й площа листкової поверхні та щільність посіву. У цей період потрібне помірне азотне харчування озимої пшениці. Ми використовуємо підживлення у розмірі 30% від загального обсягу потреби азоту на запланований урожай. Необхідну кількість визначаємо залежно від агрокліматичних умов нашого регіону, попередника, фенології рослин тощо (норми внесення добрив під озиму пшеницю). Надмір азоту в цей період також небажаний, оскільки він може призвести до вилягання рослин у фазі виходу в трубку.
Перше прикореневе внесення рідких добрив (КАС + розчин сульфату амонію) на полі ТОП-100 запланували на другу декаду березня.
Олена Дудкіна,
агроном-технолог,
відповідальна за проект
“Топ-100” в корпорації “Агро-Союз”
Анна Каплун,
журналіст