З конопель створюють текстиль, харчові продукти, будівельні матеріали, а також компоненти для авіаційної техніки. Незважаючи на це, вирощування та обробка цієї культури стикаються з численними бюрократичними перешкодами. Проте, ситуація поступово змінюється.
Україна наближається до відродження коноплярства — галузі, яка свого часу мала площі посівів, що сягали близько 120 тисяч гектарів. Занепад цієї сфери, що розпочався в другій половині ХХ століття, посилився вже в період незалежності.
Розвиток цього аграрного сектору донедавна гальмувався застарілими законодавчими нормами та надмірною бюрократизацією. Господарська діяльність ускладнювалася надмірним регулюванням, зокрема, надто жорсткими вимогами щодо вмісту тетрагідроканабінолу (ТГК). Це створювало бар’єри для промислового використання конопель.
Нещодавні законодавчі зміни, а саме ухвалення закону №3528-IX про державне регулювання обігу рослин роду коноплі, підвищили допустимий рівень ТГК у промислових коноплях з 0,08 % до 0,2 %, з перспективою досягнення 0,3 % до 2027 року. Це крок до гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами та відкриття нових можливостей для галузі.
Економічний потенціал відродження галузі
Дерегуляція цієї сфери може стати потужним чинником економічного зростання, враховуючи стрімке розширення світового ринку конопель. За прогнозами громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України», його обсяг може зрости з 11 мільярдів доларів США у 2023 році до понад 200 мільярдів доларів США до 2033 року.
Промислові коноплі є універсальною та високоприбутковою сировиною. Зокрема, рентабельність вирощування конопель на насіння та тресту (оброблена конопляна солома для отримання волокна) може досягати 184 %, а потенційний дохід з одного гектара — 100 тисяч доларів США, за умови комплексного використання всіх частин рослини.
Денис Башлик, заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Ця культура знаходить застосування у харчовій (виробництво продуктів із насіння та олії), текстильній (виготовлення екологічних тканин та одягу), будівельній (використання стебел для матеріалів) та авіаційній (створення композитних матеріалів) промисловості.
Відновлення коноплярства здатне створити нові робочі місця, привабити інвестиції та посилити експортний потенціал. Попит на конопляне волокно в Європейському Союзі зростає швидше, ніж внутрішні виробничі можливості. Навіть при прогнозованому збільшенні посівних площ до 110 тисяч гектарів до 2033 року, цього буде недостатньо для задоволення потреб ринку.
Саме тому зростає зацікавленість в імпорті. Україна, завдяки своїй географічній близькості до ЄС, значним площам родючих земель, сприятливим агрокліматичним умовам та нещодавній дерегуляції галузі, має потенціал стати одним із ключових постачальників.
За оцінками експертів, до 2033 року Україна може забезпечувати понад 30 % імпорту цієї сировини до Євросоюзу, що еквівалентно понад 400 мільйонам доларів США щорічного експортного потенціалу лише з площі 149 тисяч гектарів. Це виводить коноплярство на один рівень з провідними експортними аграрними секторами.
Екологічні переваги промислових конопель
Розвиток коноплярства справляє позитивний вплив на довкілля: один гектар посівів за сезон поглинає 7 тонн CO₂ та виробляє кисень, еквівалентний обсягу, що виробляється 4 гектарами лісу. Ця культура покращує структуру ґрунту та сприяє підвищенню його родючості. Коноплі є ресурсоефективними: для виробництва тканини з них потрібно на 50 % менше води порівняно з бавовною.
Реєстр «єКоноплі»
Одним з інструментів дерегуляції галузі є нещодавно створений реєстр виробників промислових конопель (інформаційно-комунікаційна система «Реєстр юридичних осіб, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей» (ІКС) – «єКоноплі»). Система розроблена за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, яку реалізує Фонд Східної Європи.
Правову базу для створення реєстру забезпечив згаданий вище закон, а механізм його функціонування було встановлено наказом Мінагрополітики №2692 від 16 серпня 2024 року. Впровадження системи є частиною процесу приведення законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу у сфері посіву, вирощування, збору врожаю, переробки та обігу продукції промислових конопель. Система призначена для забезпечення державного контролю в цій галузі. Зокрема, система забезпечує:
- спрощену онлайн-процедуру реєстрації суб’єктів господарювання на ринку, що гарантує їх прозорість, контрольованість та наявність історії діяльності;
- збір та актуалізацію даних про підприємства, які займаються вирощуванням промислових конопель;
- надання споживачам та органам державного нагляду інформації про стан та походження продукції з промислових конопель;
- запобігання потраплянню в обіг для промислової переробки конопель, вміст ТГК в яких перевищує встановлену норму.
Важливим елементом системи є забезпечення взаємосумісності даних. Це дасть змогу здійснювати якісний контроль за вирощуванням промислових конопель. Завдяки цифровізації процедури реєстрації підприємства та оновлення інформації про нього, декларування посіву та збору врожаю, подання відомостей про результати лабораторних досліджень на вміст ТГК та, у разі необхідності, про знищення врожаю, займатимуть значно менше часу та ресурсів.
Реєстр інтегрований для обміну даними з іншими відповідними державними реєстрами, системами та сервісами і містить всю необхідну державі інформацію про профільні підприємства. Дані з реєстру будуть доступні для аналітичних досліджень, що дозволить оцінити ефективність впроваджених змін та розробити стратегію подальшого розвитку галузі.
Цифрова платформа «єКоноплі» забезпечує:
- ефективний контроль: відстеження кожного етапу виробництва, мінімізація ризиків зловживань, гарантування відповідності продукції стандартам;
- прозорість даних: доступність інформації дозволяє контролюючим органам оперативно реагувати на порушення;
спрощення процедур: декларативний принцип визначення ділянок та обсягів посівів полегшує ведення бізнесу, зберігаючи належний контроль; - доступність інформації: відомості про суб’єктів господарювання, обсяги виробництва, результати лабораторних досліджень доступні для контролерів та кінцевих споживачів;
- зменшення бюрократії: цифрові механізми декларування спрощують взаємодію бізнесу з державними інституціями.
- Відновлення коноплярства відкриває перед Україною нові перспективи. Ключовими факторами успіху є цифровізація та дерегуляція галузі, потенціал якої величезний.
Спираючись на давні традиції та впроваджуючи сучасні технології, Україна може не лише відновити, а й зміцнити свої історичні позиції у сфері виробництва екологічно чистих матеріалів, ставши значущим постачальником промислових конопель на міжнародному ринку.
Для реалізації цього потенціалу необхідні дієвий контроль, підтримка підприємницьких ініціатив та налагодження діалогу між державою і бізнесом. Розвиток коноплярства, що спирається на цифрову трансформацію та дерегуляцію, є важливим кроком до зміцнення економіки та відкриває нові можливості для підприємницької діяльності.
Денис Башлик, заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку,