Рокамболь — це вражаючий представник цибулинних, якого ще іменують слонячим або гігантським часником. Його розміри справді перевершують усі відомі часникові культури. При цьому смак рокамболю дещо ніжніший за звичайний часник, проте його цінність як харчової культури залишається надзвичайно високою.
Ця рослина популярна і широко застосовується у промислових масштабах як у Європі, так і в країнах Азії. В Україні ж він є доволі рідкісним, хоча останніми роками його все частіше можна побачити на присадибних ділянках та городах. Щоб домогтися справді вражаючих врожаїв рокамболю, особливих зусиль не потрібно. А саме: забезпечити йому родючий ґрунт, внести добрива під час садіння, додати трохи турботи та уваги під час вирощування — і рокамболь неодмінно віддячить вам великими, здоровими цибулинами. Чи справді все так просто, з’ясовувала наша редакція у Володимира Мережка, людини, яка започаткувала його імпорт в Україну та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення навчання у школі я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, який тоді називався Торгово-економічним інститутом. Моя освіта не була пов’язана із сільським господарством, тому до того, як присвятити себе цій сфері, я змінив чимало професій. Проте, я добре знайомий з агровиробництвом, адже мав досвід управління агрохолдингами. Я вирощував усі основні культури, тому чудово розумію їхній потенціал. Мене завжди дивувало, чому успішний агрохолдинг може отримати 500 доларів прибутку з одного гектара, тоді як фермер, що має обмежену ділянку землі та менше ресурсів, ніж великі господарства, не може досягти подібних доходів, незважаючи на наполегливу працю. І я вам скажу — причина криється у відсутності знань. Під час роботи в агрохолдингу я спілкувався з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я завжди запитував їх, скільки вони заробляють на власних городах. Жоден з них не міг дати чіткої відповіді. Це тому, що наші люди, які працюють на землі, зовсім не вміють отримувати прибуток від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самостійно навчитися з різних причин не вдавалося. Ще під час роботи в агрохолдингу я поставив собі за мету навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але тоді це залишилося лише на рівні ідеї… Сьогодні я можу з повною впевненістю стверджувати: я здатен навчити дрібних фермерів та звичайних селян отримувати значні прибутки завдяки вирощуванню екзотичної рослини — рокамболю.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
— Я займаюся рокамболем вже п’ять років поспіль на своїй присадибній ділянці площею 10 соток, і цього цілком достатньо! Першу головку рокамболю я привіз зі Сполучених Штатів, зі штату Флорида, де придбав її за 7 доларів, а потім успішно розмножив. Так і з’явився «Клуб виробників рокамболю». Наразі в Україні небагато людей знають, що це за овоч. Люди виявляють інтерес і цікавляться. Це дуже важливо. Поки що це новий продукт, він має свою ціну. В Україні налічується близько 40 зацікавлених осіб — і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як цю культуру вирощувати, яка її вартість і як на ній заробити.
Ми — аграрна країна, і практично кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток землі. Я рекомендую висаджувати цю культуру на невеликих площах, оскільки вирощування рокамболю в агрохолдингах може бути надзвичайно складним через великі обсяги, що потребують значних інвестицій. Вартість рокамболю, звісно, вища за звичайні овочі. Головка цього цибулечаснику коштує 350 грн, а зубець — приблизно 30–35 грн. Тому я раджу вирощувати його на ділянці площею 10 соток, і цього буде цілком достатньо для селянина. Навіть, для початку, вистачить однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м² потрібно 20 зубців (п’ять зубців у рядку, чотири таких рядки). З цього обсягу можна отримати 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, це становитиме 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож підрахуйте: якщо продавати його навіть за ціною часнику (36 грн), а він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки вийде в результаті… Тому, я вважаю, будь-який дрібний фермер чи звичайний селянин може отримати непогані прибутки на своєму городі завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи є ринок збуту рокамболю в Україні?
— Наразі в Україні ринок збуту рокамболю ще не сформований, тому я реалізую його разом зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний вебсайт та платформу OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Перш за все, кілька слів про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду цибулевих. Його надземна частина більше нагадує цибулю-порей, аніж звичний нам часник, оскільки має велике листя (ширше як 5–10 мм) і товсті стебла, що досягають висоти до 80 см. Квітконос не утворює насіння через брак пилку.
Рокамболь розмножується «дітками», бульбочками та зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубків. Велика цибулина містить від чотирьох до восьми зубців, залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубці, то менше їх у головці. Сама ж цибулина може досягати 250–350 г (звичайний озимий часник виростає до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від розведення часнику тим, що він утворює прикореневі «дітки». Вони розташовуються на підземних стеблах — столонах, або ж біля самої головки. Під кожною головкою формується щонайменше 3–5 «діток». Проте іноді ті з них, що розміщуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають наступного року, засмічуючи посіви. Зазвичай, рокамболь починають висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (у Київській області). Звісно, Україна велика, тому в різних регіонах строки висаджування цієї культури можуть відрізнятися.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю ґрунт обробляється за системою Овсінського. Що це за система? Основна ідея цієї технології — поверхневий обробіток ґрунту на глибину не більше 5 см. Завдяки такому методу обробітку землі ми отримуємо відмінно структурований ґрунт з капілярною структурою, сформованою кореневими системами попередньо висаджених культур. А п’ятисантиметровий шар ґрунту, що перемішується з рослинними залишками, слугує мульчею. Це створює сприятливі умови як для розвитку кореневої системи, так і для надземної частини рослин, що висіваються. Сукупність цих факторів має велике значення, оскільки така система забезпечує постійне проникнення повітря в ґрунт і сприяє накопиченню або, точніше кажучи, конденсації в ньому значної кількості вологи з повітря завдяки різниці температур повітря та ґрунту. А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що активізує фізичні та хімічні процеси в ньому.
Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування цього овоча. Я завжди наводжу приклад ґрунту, на якому висаджую його сам. На своїй ділянці я маю піщаний ґрунт, що, як ви розумієте, далекий від чорнозему… Тому його потрібно зробити більш родючим. Отже, перед висаджуванням рокамболю я готую суміш з гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки вирощування рокамболю я спробував безліч різних сумішей, проте саме така комбінація створює ідеальні умови для розвитку цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування поживної суміші я одразу роблю борозну. Потім вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше 4 см для «діток» і 5 см для зубків. Тому я вважаю, що тип ґрунту не має вирішального значення. Головне — добре його підживити та створити належні умови для рослин.
Після висаджування рокамболю я негайно вкриваю посадку соломою. Це робиться не для захисту від заморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розташована крапельна стрічка. Полив є обов’язковим, адже без нього неможливо досягти добрих результатів. Однак поливати щодня не потрібно; зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Засоби захисту рослин
Я зовсім не використовую хімікати на своїх посівах. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб і шкідників препаратом Максим XL 035 FS. Цього цілком достатньо. Завдяки такій обробці рослини рокамболю демонструють чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо застосовувати хімію, якщо на рослинах немає жодних проблем. Мої посіви рокамболю завжди залишаються чистими від хвороб. Якщо ж і з’являються певні симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім вже вирішую, чим і як її усунути.
Бур’яни у посівах також присутні, хоча завдяки мульчуванню їх не так багато. Тому, коли сходи бур’янів проростають, ми видаляємо їх вручну. Це природно, коли бур’яни ростуть на землі — це свідчить про її життєздатність. Якщо ж їх немає, тоді варто замислитися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті багато, але якщо вони не шкодять рослині, то, знову ж таки, навіщо застосовувати хімію? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, але й численні ентомофаги, які їх знищують. Якщо ж шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист виключно в тих місцях, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і належним чином підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому першочергово слід звертати увагу на насіння, яке висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, — наприкінці липня. Визначити, що час викопувати рокамболь, досить просто. Якщо листки у верхній частині рослини почали жовтіти, а нижні стали сухими, — це сигнал до збору. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує висихати, зубки звільняються від лушпиння й поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі не забариться поява гнильних процесів, які можуть уражувати донце цибулини.
Очищати рокамболь потрібно вручну, видаляючи землю, що прилипла до овоча. Корінці видаляти та обрізати бадилля слід уже після того, як сама цибулина висохне.
Зберігання
Після очищення рокамболь потрібно просушити. Для цього можна зв’язати по кілька головок у пучки або заплести їх у коси й розвісити в добре провітрюваному місці. Потім цибулини можна залишити на відкритому просторі на сонячній стороні, щоб подовжити термін їхньої придатності.
Після повного висихання необхідно перебрати цибулечасник, щоб відібрати для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши його в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура відзначається високою врожайністю, яка приблизно в три-чотири рази перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— Смак рокамболю нагадує одночасно і цибулю, і часник. Його гострота дещо пом’якшена, що створює приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. Водночас, усі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює будь-які страви, куди зазвичай додають цибулю та часник.
Вживати його можна як у свіжому, так і в маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь слугуватиме чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його також використовують у консервуванні. Він придатний для всіх видів термічної обробки.
Щодо користі, то рокамболь має весь спектр лікувальних властивостей звичайного часнику. Крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.