Нещодавно в рамках Програми підтримки фермерів Всеукраїнського конгресу фермерів у співпраці з міжнародною організацією Mercy Corps було проведено вебінар «Що очікує фермера при вступі до ЄС». Цей захід мав на меті надати підтримку українським аграріям. Заступник директора департаменту – начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Микола Мороз детально розповів про всі аспекти та вимоги, що стосуються фермерів в ЄС.
Пане Миколо, поясніть, будь ласка, детальніше суть спільної аграрної політики та чого можна очікувати при інтеграції в ЄС? Які переваги це надасть фермерам, зокрема українським?
— В Європейському Союзі існує багато різноманітних країн з унікальними умовами. Потреби сільського господарства північних європейських країн суттєво відрізняються від потреб південних. Кожна країна має свої інтереси та прагне надати максимальні переваги своїм фермерам, і це цілком природно.
Для уникнення внутрішніх конфліктів та непорозумінь в Європі було розроблено механізм, відомий як спільна аграрна політика (САП). Ця політика встановлює правила щодо того, що відбувається, як це відбувається, як розвиваються сільські території, та як це впливає на охорону природних ресурсів.
Стосовно переваг, першою і, ймовірно, найобговорюванішою є доступ до фінансування. Якщо ви відповідаєте певним умовам, ви гарантовано отримуєте стабільні виплати, що дозволяє вам, як виробнику, планувати свою діяльність на кілька років вперед.
Микола Мороз, заступник директора департаменту – начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Наступним важливим аспектом є розвиток сільських територій. Європейський Союз розглядає розвиток сільського господарства не лише як бізнес, але й у контексті соціальних та екологічних питань. Тому, по мірі нашої інтеграції в Європейський Союз, питання розвитку сільських територій набуватиме все більшої актуальності.
Далі – доступ до інновацій. В Європі функціонує масштабна система передачі знань та інновацій, яка поступово впроваджується й в Україні, можливо, ви вже чули про неї. Нещодавно в Україні відбулася презентація цифрової платформи AKIS. Подібна система працює і в Європі, зокрема, електронна платформа EU-FarmBook, де фермери можуть ознайомитися з найактуальнішими новинами та передовими технологіями галузі. Ми також впроваджуємо цю систему в Україні.
Не менш значущим є стабільний ринок. Це комплекс заходів у Європейському Союзі, спрямованих на запобігання різким коливанням цін. Він також передбачає механізми захисту від кризових ситуацій: у разі непередбачених обставин діють спеціальні програми, що дозволяють швидко реагувати на виклики та підтримувати фермерів. Це цілком логічно, адже сільське господарство є високоризикованим виробництвом, де погодні та ринкові умови мають значний вплив на результати.
Агроекологічні практики є умовою для отримання субсидій, і фермери, які впроваджують передові агроекологічні практики, можуть претендувати на збільшення виплат. І, мабуть, однією з головних цілей є збереження сіл. Це те, про що говорить Європейський Союз, і те, що ми обов’язково впроваджуватимемо у себе.
Спільна аграрна політика та переваги для фермерів
Які механізми фінансової підтримки існують для України в аграрній сфері до моменту вступу в ЄС?
— Європейський Союз планує свою діяльність на семирічні періоди. До 2027 року спільна аграрна політика передбачає близько 390 мільярдів євро на підтримку фермерів, що є значною сумою. Зрозуміло, що в рамках цього періоду ми не можемо претендувати на ці кошти.
Отже, будь-яка підтримка від Європейського Союзу для нас можлива не раніше 2028 року, і я хочу на цьому наголосити, оскільки це надзвичайно важливо. У нас є два шляхи.
Перший шлях — традиційний, яким користуються країни-члени Європейського Союзу. Це програма передвступної допомоги. У поточному бюджетному періоді вона називається IPA. Україна отримує доступ до програми фінансової допомоги для кандидатів — Instrument for Pre-accession Assistance (IPA). Кожна країна отримує певний бюджет, який може бути розподілений на заздалегідь визначені потреби.
Другий варіант, хоч і може здатися дещо фантастичним, проте я мушу його озвучити — це прямий доступ до фондів Європейського Союзу вже як повноправного члена. Відразу скажу, що це малоймовірно, але це питання обговорюється, тому я мушу його висвітлити.
Наразі спільна аграрна політика поділена на два великі фонди. Перший фонд — Європейський фонд гарантій сільського господарства. Він призначений для прямої підтримки фермерів.
Що означає пряма підтримка фермера?
— Пряма підтримка означає, що фермер беззастережно отримує допомогу на гектар або на голову худоби, незалежно від того, що саме він вирощує. Це мінімальний рівень підтримки, який гарантований кожному фермеру. Варто зазначити, що кожна держава встановлює верхню межу для такої підтримки. Чому? Тому що Європейський Союз вважає, і це правильно, що великі господарства не повинні отримувати таку саму підтримку.
У Європейському Союзі діє складний механізм: зі збільшенням площі землі кількість підтримки зменшується, аж до її повного припинення. Таким чином, пріоритет надається малим та середнім фермерам, тоді як великі фермери мають певні обмеження і, як правило, отримують цю підтримку в обмеженому обсязі або не отримують її взагалі.
Пряма підтримка означає, що фермер беззастережно отримує допомогу на гектар або на голову худоби, незалежно від того, що саме він вирощує
Другий фонд — Європейський аграрний фонд розвитку сільських регіонів (EAFRD), який передбачає проєкти співфінансування. Одним із підходів, що реалізуються в рамках цього фінансування, є ініціатива LEADER. Вона підтримує місцеві проєкти розвитку через механізм співфінансування.
LEADER передбачає формування місцевих ініціативних груп за участю влади, бізнесу та активних громадян. Ці групи розробляють та втілюють проєкти розвитку своєї території, фінансуючи різноманітні ініціативи — від енергонезалежності до переробки сільськогосподарської продукції та розвитку місцевої економіки.
Будь ласка, детальніше розкажіть, які дотації та програми підтримки можуть отримати українські фермери в ЄС?
— Розміри виплат суттєво відрізняються залежно від країни. Існує багато умов, і багато чого залежить від співфінансування. Наприклад, у 2025 році різниця у виплатах може становити від 100 євро за гектар для Польщі до 156 євро за гектар для Німеччини. Додаткові кошти можуть нараховуватися за особливі умови. Наприклад, якщо місцевість належить до гірської або потребує додаткової підтримки. Відповідно, фермери там отримуватимуть більше коштів. Ймовірно, фермер, який дотримується або впроваджує певні технології, спрямовані на екологічні практики, також отримуватиме додаткові виплати. Отже, виплати можуть значно варіюватися. Вони також будуть відрізнятися для молодих фермерів, для тих, хто тільки починає свою діяльність — існує багато нюансів.
Сільське господарство не обмежується лише фондами спільної аграрної політики. Можна претендувати й на інші фонди. Наприклад, Європейський соціальний фонд. Якщо у вас є працівники, які потребують перекваліфікації чи навчання, можливо, в наших умовах це будуть ветерани, можливо, жінки, які бажають опанувати нові професії, ви можете претендувати на кошти з Європейського соціального фонду.
Виплати, на які може претендувати Україна — чи то після вступу в ЄС, чи залежно від того, чи буде виділена програма переступного фінансування — всі вони об’єднані в єдиному переговорному п’ятому кластері. Прямі платежі, перерозподіл доходу, підтримка молодих фермерів, платежі для дрібних фермерів та допомога конкретним галузям — це те, на що ми можемо претендувати в рамках підтримки Європейського Союзу.
У чому полягають основні відмінності між аграрною політикою Євросоюзу та України, і як вони впливають на фермерів? Чому, на вашу думку, частина фермерів побоюється нових правил ЄС?
— Як я вже згадував, підхід ЄС полягає в плануванні на сім років. Фермер, бачачи затверджений план, може розуміти, чого очікувати протягом наступних семи років після його прийняття.
В Україні така практика ще не є поширеною. Формально період планування становить три роки, але на практиці йдеться скоріше про один-два роки, а інколи програми змінюються навіть протягом року. Через це фермерам складно орієнтуватися та планувати свої доходи. Багато хто взагалі заявляє, що не хоче залежати від державних програм, бо їм простіше планувати свою діяльність самостійно, не розраховуючи на державну підтримку.
Стратегічний план розрахований на те, щоб забезпечити системне планування та можливість розраховувати на підтримку протягом тривалого періоду, що, відповідно, дозволяє планувати діяльність. Важливо розуміти, що під час вступу до ЄС в Україні також запроваджуватиметься довгострокове планування.
Правила фінансування передбачають дотримання певних вимог щодо заходів, спрямованих на захист клімату та довкілля. Ймовірно, це саме те, чого наші фермери найбільше остерігаються і що їх найбільше хвилює. Так, дійсно, доведеться впроваджувати певні практики та певні обмеження, але це не так страшно, як може здатися на перший погляд.
Правила фінансування передбачають дотримання певних вимог
Існує дев’ять правил, яких необхідно буде дотримуватися, і вони стосуються екології. Зокрема, йдеться про збереження пасовищ — тобто виділення певної частки сільськогосподарських земель у кожному регіоні під пасовища. Також передбачено захист боліт і торфовищ. Для фермерів, які не осушуватимуть ці території та зберігатимуть їх у природному стані, будуть запроваджені додаткові виплати.
Крім того, забороняється спалювання рослинності — хоча така норма вже діє в Україні. Окремо передбачено захист прибережних смуг та створення буферних зон. Серед інших вимог — методи обробітку ґрунту, що зменшують ризик ерозії, збереження мінімального ґрунтового покриву та дотримання сівозміни. Також заборонятиметься знищення або розорювання окремих елементів природного ландшафту. Крім того, будуть створені екологічно чутливі постійні пасовища — тобто частина сільгоспугідь буде спеціально визначена як такі, що потребують збереження в природному стані як пасовища, і їх використання не буде змінюватися. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді й має на меті закріпити ці правила на законодавчому рівні.
Такі правила можуть викликати певні побоювання, адже здається, що доведеться впроваджувати багато нових і незвичних для України практик. До того ж, частина цих вимог є складною для розуміння не лише для українських виробників, але й для самих європейських фермерів. Саме тому в країнах ЄС регулярно відбуваються протести проти посилення екологічних вимог у сільському господарстві.
Європейська комісія постійно намагається знайти баланс між двома напрямами: з одного боку — захист довкілля, а з іншого — можливість для фермерів працювати без надмірних обмежень, заробляти та забезпечувати свої сім’ї.
Проте слід пам’ятати, що ці правила впроваджуються для того, щоб наступні покоління також могли користуватися цими землями, на яких ми сьогодні ведемо фермерське господарство.
В Україні також існує проблема деградації земель, і саме на її запобігання спрямовані ці практики. Щоб їх впровадження не стало надто обтяжливим для фермерів, передбачена пряма підтримка.
Часто фермери побоюються, що доведеться вести складну систему обліку або проходити постійні аудити. Насправді, йдеться про прості щоденні записи, які згодом можуть перевірятися. Водночас фермеру важливо добре знати свої ділянки та землі, з якими він працює. Це базовий документообіг, який потрібно регулярно вести для майбутньої звітності.
Також актуальним залишається питання використання води без шкоди довкіллю, охорони ґрунтів, біорізноманіття та управління азотом. Гадаю, ви також чули про нітратну директиву, яка обмежує внесення азоту, зокрема й гною, для фермерів. Це також є проблемним питанням для багатьох країн-членів Європейського Союзу.
У деяких країнах, зокрема в Польщі, впровадження цих правил тривало роками. В Україні дискусія щодо цього також триває. Відразу скажу, що ці норми будуть запроваджені — питання лише в тому, скільки часу займе їхнє впровадження.
Щодо водокористування, то існує чіткий алгоритм дій для фермерів. Умовно кажучи, у вас буде своєрідний чек-лист, за яким ви повинні будете перевіряти та вести прості записи, щоб потім пред’явити їх інспектору, який прийде з перевіркою.
Практики захисту ґрунтів загалом не є чимось новим. Серед них — заборона спалювання стерні, заходи із запобігання ерозії, охорона цінних сільськогосподарських угідь, догляд за елементами ландшафту та дотримання термінів косіння. Усе це спрямовано на збереження біорізноманіття та захист природного середовища.
Подібні вимоги в тій чи іншій формі вже існують і в Україні. Можливо, вони контролюються менш жорстко або не завжди є пріоритетними, але загалом ці підходи вже знайомі фермерам.
Щодо нітратної директиви, то вона передбачає обмеження на внесення азотних добрив і гною. Це доволі складне регулювання і, мабуть, одне з найскладніших, адже воно встановлює чіткі умови для внесення добрив та органічних відходів. Наприклад, внесення азоту не повинно перевищувати 170 кг на гектар на рік. Заборонено в певні сезони здійснювати підживлення, коли існує ризик повеней, перезволоження ґрунту, коли ґрунт замерзлий. Особлива увага приділяється внесенню азоту біля водойм. Також у майбутньому потрібно буде вести контроль за календарем внесення добрив. Будуть визначені періоди, коли їх внесення заборонене. Крім того, необхідно буде вести облік — зокрема фіксувати закупівлю, зберігання та внесення добрив.
Кілька слів про захист та збереження біорізноманіття — спрямоване на підтримку довкілля, збереження комах, птахів, особливо для тих фермерів, чиї ділянки межують, скажімо, з лісом або розташовані поблизу водойм.
Будь ласка, детальніше розкажіть, як буде організована система управління, виплат і контролю аграрної підтримки в Україні після впровадження нових правил?
— Для забезпечення всіх цих виплат та запуску відповідних систем, в Україні вже створюються кілька нових елементів, яких раніше не було. Насамперед, це спеціальний орган управління — пілотна структура на базі міністерства, яка координуватиме реалізацію всієї цієї політики. Цей орган буде відповідати за розробку стратегічного плану, оцінку результатів, а також за контроль дотримання правил доброчесності.
Безпосереднє здійснення виплат і контроль за ними покладатиметься на нову структуру, якої в Україні поки що немає. Водночас, уже ухвалено закон і визначено повноваження Фонду підтримки фермерів щодо виконання функцій платіжної агенції. Це буде досить цікава структура, яка матиме у своєму розпорядженні низку інструментів контролю — про них я трохи детальніше розповім далі.
Також буде створено мережу збору даних, адже всі рішення мають ухвалюватися на основі достовірної інформації. Йдеться про мережу FSDN (Farm Sustainability Data Network). Можливо, ви вже чули про неї або навіть стикалися з певними міфами — наприклад, що всіх фермерів змусять брати участь у FSDN і заповнювати відповідні анкети. А анкети там, мушу сказати, не з простих — обсягом близько 60 сторінок, які потрібно заповнити.
Відразу хочу зазначити, що участь у зборі цих даних є абсолютно добровільною, тобто ніхто не змушуватиме фермера брати участь, якщо він не бажає заповнювати ці дані. Це жодним чином не впливатиме ні на виплати, ні на будь-які інші рішення.
В Україні зараз ми впроваджуємо електронну систему для отримання аграрної підтримки. Багато процесів уже переводяться у цифровий формат, і ми, фактично, робимо ставку саме на електронну версію. Ви, мабуть, чули про Державний аграрний реєстр — саме через нього зараз подається підтримка. Фермеру потрібно зареєструватися в системі та стежити за інформацією у своєму кабінеті. Там буде відображено, на які програми підтримки можна претендувати, і там же можна сформувати та подати заявку. Далі заявку перевірятиме виплатна агенція. Вона аналізуватиме, чи все правильно заповнено, перевірятиме дані і вже після цього ухвалюватиме рішення про виплату.
Я знаю, що багато хто зіткнувся з піковим навантаженням, коли ми приймали численну кількість заявок. На жаль, певні обмеження не дозволяють обробляти таку кількість одночасно поданих заявок, але, як запевняють колеги, які працюють із цифровими інструментами, ця проблема буде вирішена дуже швидко, і в майбутньому проблем із поданням заявок бути не повинно.
Кілька слів про те, як працюватиме виплатна агенція. Це буде єдиний орган, відповідальний за контроль усіх виплат. Саме на ньому лежатиме повна відповідальність за прозорість системи та відсутність зловживань. Виплатна агенція перевірятиме заявки, розраховуватиме суми підтримки, а також проходитиме акредитацію від Європейської комісії та регулярні аудити. Тобто її діяльність постійно контролюватиметься. Я на цьому окремо наголошую, тому що прозорість діяльності є ключовим елементом. Якщо нам вдасться зробити систему максимально відкритою та автоматизованою, продемонструвати, що заявки розглядаються чесно і без корупційних ризиків, тоді Україна зможе повноцінно претендувати на європейське фінансування.
Для цього також буде впроваджено багаторівневу систему контролю та аудиту. Спочатку буде внутрішній аудит самої платіжної агенції — окремий незалежний підрозділ перевірятиме, як працює система і чи все відбувається належним чином. Крім цього, буде і зовнішній аудит. Його можуть проводити державні органи або незалежні аудиторські компанії з відповідною репутацією. Тобто роботу цієї установи перевірятимуть на кількох рівнях для забезпечення прозорості та довіри до системи.
І буде третій рівень — європейський контроль та аудит, коли здійснюватиметься моніторинг та аудит цієї системи, і ухвалюватимуться рішення щодо її акредитації. Тобто це багатоступеневий механізм контролю для запобігання будь-яким проявам непрозорого використання коштів.
У цій системі платіжної агенції буде впроваджено цифрову систему контролю, яка в європейському законодавстві пов’язана з інтегрованою системою адміністрування та контролю (IACS), а в українському контексті часто використовується її аналог — ІСАК. Це багаторівнева цифрова система, що дозволяє відстежувати та перевіряти дані в автоматизованому режимі. По суті, це означає, що інспектор або відповідальний працівник не приймає рішення «вручну» без додаткових інструментів — він працює з цифровими даними, які дозволяють перевірити заявку, зіставити інформацію та мінімізувати ризики помилок чи зловживань. Починаючи від доступу до звичайних реєстрів, з якими ми зараз працюємо, до систем складніших: систем ідентифікації земельних ділянок, моніторингу територій, зокрема з повітря. Також буде запроваджено супутниковий моніторинг. Фермер подає заявку та підтверджує, що обробляє певну земельну ділянку та вирощує на ній визначену продукцію. Далі інспектор матиме кілька інструментів перевірки: він може як виїхати на місце та провести фізичний огляд і заміри, так і використати дані супутникового моніторингу, щоб звірити, чи відповідає заявлена інформація фактичному стану на полі.
Передбачається, що такий моніторинг здійснюватимуть принаймні два незалежні інспектори — це так званий принцип «чотирьох очей». Кожен із них окремо формуватиме свій висновок щодо заявки. І лише у випадку, якщо їхні висновки збігатимуться, матеріали передаватимуться далі — по вертикалі управління — для остаточного затвердження керівництвом.
Крім того, буде створена система так званої автоматичної перевірки, яка називається «Red Flag». Це означає, що якщо фермер добросовісний, не мав проблем із законом, дотримується всіх правил, його перевірятимуть або дуже рідко, або не перевірятимуть взагалі. Іншими словами, якщо фермер сумлінний, не має порушень, все працює за правилами, немає жодних ризиків, а система оцінила його господарство як низькоризикове, він просто отримує свою підтримку і практично не контактує з державою.
Якщо фермер добросовісний, не мав проблем із законом, дотримується всіх правил, його перевірятимуть або дуже рідко, або не перевірятимуть взагалі
Якщо в попередніх періодах були порушення або система виявила невідповідність поданих даних інформації з реєстрів, чи були зафіксовані інші ризики, тоді система автоматично позначає таку заявку як ризикову — умовно «червоним прапорцем» (red flag). Це означає, що таке господарство потребує додаткової уваги та перевірки. У таких випадках інспектор може призначити більш детальний аналіз або виїхати на місце для додаткової перевірки.
Тобто, Україна зараз впевнено рухається в напрямку до Євросоюзу
— Зараз важливо чітко окреслити напрям нашого руху та конкретні кроки, які має зробити Україна на шляху до Євросоюзу. Ця інформація має бути відкритою та зрозумілою для фермерів. Це необхідно, оскільки існує певна недовіра та розгубленість щодо майбутніх змін. Частина фермерів навіть сумнівається, чи варто взагалі йти цим шляхом, вважаючи, що нинішня система й так функціонує достатньо добре.
Є такий вислів, що міцність ланцюга залежить від міцності його найслабшої ланки. Тому ми зараз працюємо над створенням єдиної системи, де не буде слабких ланок, яка працюватиме відповідно до вимог Європейського Союзу. Ми працюватимемо над цією системою кілька років, постійно її вдосконалюючи. Вже зараз ми проводимо тестування окремих програм, аналізуємо їх та визначаємо слабкі місця, щоб у майбутньому їх уникнути. Сьогодні ми перебуваємо в процесі швидкого формування європейських інституцій.
Юлія Наружна, [email protected]