>
Фото: SuperAgronom.com
У певні сезони виникає потреба в обробці поля десикантом із гербіцидною метою. Проте трапляється, що десиканти не виявляють ефективності проти певних видів бур’янів. Сергій Авраменко, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, пояснив причини цього явища на прикладі поля ріпаку в Харківській області.
На вказаному полі ріпак зазнав часткового підмерзання. У зонах найбільшого ураження спостерігалося інтенсивне зростання бур’янів, що зумовило рішення провести десикацію.
Було застосовано препарат, що містить діючу речовину дикват дибромід, 150 г/л, у дозуванні 3 л/га. Через 9 днів після внесення стало очевидним, що препарат не досяг бажаного ефекту на окремих видах бур’янів.
«Якщо розглянути осот, то видно, що він пожовтів належним чином. Однак, якщо говорити про лободу, то її листя залишається зеленим, а суцвіття практично неушкодженими. Саме вона створюватиме проблеми під час збору врожаю», — зауважив Сергій Авраменко.
Згідно з його спостереженнями, препарат виявився недостатньо ефективним проти полину, молочаю, гірчака березковидного та деяких інших бур’янів.
Читати також: В якій фазі розвитку озимої пшениці гербіциди найменше її пригнічують: на Харківщині триває масштабний експеримент
Науковець виділив три основні причини, через які десикація не виправдала очікувань.
- Першою помилкою стала погодна ситуація перед обробкою. Хоча під час застосування препарату температура становила близько 24–26 °С, напередодні спостерігалася тривала спека до 36–38 °С. Авраменко пояснює, що внаслідок температурного стресу рослини, зокрема лобода біла, формують щільний восковий наліт, що перешкоджає проникненню діючої речовини.
«Ми часом вважаємо, що ключовим фактором є температура в момент внесення. Це не відповідає дійсності. Важливо враховувати попередні погодні умови та чи перебували рослини під впливом стресу», — підкреслив він.
- Другою причиною стало недостатнє дозування робочого розчину. На полі було використано 150 л/га, тоді як в умовах посухи, за словами експерта, цей показник слід було збільшити щонайменше до 300 л/га.
- Третьою помилкою науковець визначив неправильний рівень pH робочого розчину. Дикват демонструє максимальну ефективність за кислотності 4,5–6,5 pH. У даному ж випадку вода мала слаболужну реакцію (приблизно 7,5 pH), до того ж, до бакової суміші було додано КАС, що додатково підвищило pH.
«Ми створили слаболужне або навіть лужне середовище, в якому дикват діє неефективно», — роз’яснив Авраменко.
Водночас він зазначив, що навіть при використанні стандартного диквату диброміду можна досягти високої якості результату, за умови повного дотримання правил внесення.
«Дотримуйтесь рекомендацій щодо температури, об’єму води та кислотності робочого розчину — тоді препарат буде значно результативнішим», — підсумував Сергій Авраменко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Флуфенацет йде в минуле: як побудувати захист зернових культур, особливо в системах no-till, strip-till та mini-till