“>

Фото: SuperAgronom.com
Пряма загроза для постачання добрив через події в Чорноморському регіоні є менш значною, ніж може здатися з повідомлень у ЗМІ. Останні атаки, зокрема найгучніша по суховантажу Golden Leo 19 липня, а також по трьох суднах 14 липня, були спрямовані на судна з експортним зерном та кукурудзою, а не на імпортні поставки добрив.
Про це порталу SuperAgronom.com повідомили експерти команди САНАГРО УКРАЇНА.
«Отже, Чорне море наразі є для нас передусім чинником вартості логістики, а не фізичної доступності товарів. Цей чинник зараз загострюється: за оцінками страховиків, додаткові військові страхові премії за транзит Чорним морем нещодавно перевищили 1% вартості судна (за деякими оцінками – до 1,5%), що зросло саме на хвилі останніх нападів. Діючі механізми страхування за участю Великої Британії та українських державних банків історично допомагали пом’якшувати такі коливання та повертати ставки ближче до базового рівня між інцидентами, але зараз ми знаходимося у фазі активного зростання премій, а не стабілізації. Тому я б говорив не про ризик зриву поставок як такий, а про поступове, а нині – прискорене, зростання логістичної премії у вартості продукції», – пояснили фахівці.
Дефіциту мінеральних добрив, як зазначають у САНАГРО Україна, не спостерігається. Однак, “більш значущим фактором” є не Чорне море, а Іран.
Читати також: Мистецтво живлення рослин: Оптимізація азотного живлення з урахуванням цін на добрива і змін клімату
Після початку конфлікту між США та Іраном наприкінці лютого, Ормузька протока, через яку проходить близько третини світового експорту карбаміду та чверть аміаку, фактично припинила свою роботу: Катар зупинив виробництво карбаміду, аміаку та сірки через пошкодження інфраструктури, а Іран припинив виробництво аміаку. Внаслідок цього світові ціни на азотні добрива зросли на 80% до квітня, досягнувши понад $850/т, що є найвищим показником з 2022 року. Згодом було досягнуто тимчасового перемир’я, рух через протоку частково відновився, і до початку липня ціни повернулися навіть до рівня, нижчого за довоєнний. Це створило вигідну можливість для закупівель, якою частина ринку вже скористалася.
«Тут важливе уточнення саме для нашого ринку: йдеться передусім про глобальний ціновий орієнтир. Наскільки українські закупівлі азотних добрив залежать саме від Перської затоки та Ормузької протоки, а не від європейського виробництва чи інших напрямків поставок – це окреме питання, яке варто з’ясувати з постачальниками, перш ніж безпосередньо переносити глобальну динаміку цін на локальну ситуацію. Але сам сигнал залишається актуальним: питання зараз полягає не в тому, «чи вистачить обсягів», а в тому, «чи встигнуть аграрії придбати продукцію до закриття цього цінового вікна». А воно закривається швидше, ніж здавалося ще два тижні тому», – наголошують фахівці.
Морські поставки готової продукції через Одеську область становлять ризик точкових затримок, а не масового зриву: наявний механізм страхування допомагає згладжувати локальні шоки після кожного інциденту, хоча, як згадувалося вище, він робить це на фоні загального зростання страхових премій.
Інша ситуація складається з контрактами, які залежать від виробничих потужностей самої Перської затоки. Тут ризик є більш суттєвим і зростає щодня: 8 липня Трамп оголосив про завершення угоди з Іраном, після чого послідували нові атаки, а 18 липня Іран офіційно заявив про призупинення своїх зобов’язань за меморандумом (це не остаточний розрив, а саме призупинення виконання, з покладанням відповідальності за порушення на США), і трафік через протоку знизився до мінімуму за п’ять тижнів.
«Якщо ця ескалація триватиме, найбільш вразливими виявляться саме ті контракти на азотні добрива, де ціна або термін постачання прив’язані до близькосхідних виробників або орієнтовані на регіональні котирування. Там перегляд умов є значно ймовірнішим, ніж у логістиці Чорного моря – і формальне «призупинення», а не розрив, означає, що ситуація може змінитися в обох напрямках так само швидко, як і загострилася», – зазначають у САНАГРО УКРАЇНА.
Два фактори ризику, на думку експертів, зараз діють синхронно, що змінює саму логіку прогнозу. Ще на початку липня ринок розраховував на подальше зниження цін і радив аграріям утриматися від закупівель. Однак, за оперативними даними Argus, ціни на азотні добрива в Європі знову почали зростати паралельно з новою фазою ірансько-американського протистояння.
Історія останніх п’яти місяців демонструє, наскільки значними можуть бути коливання: від пікового зростання на 80% у квітні до падіння нижче довоєнного рівня за два місяці та нового розвороту вже за два тижні.
«Якщо поточна ескалація переросте у тривалу нестабільність, одним з імовірних сценаріїв є повторення березнево-квітневого стрибка цін, який цього разу накладеться на зростаючу логістичну премію Чорного моря, а не буде діяти окремо від неї. Це оцінка ризику, а не гарантований прогноз: формальне «призупинення» ірансько-американської угоди, а не її розрив, залишає відкритою можливість як швидкої деескалації, так і подальшого загострення. Однак, зважаючи на нинішню динаміку, тактика «почекати ще трохи в надії на подальше падіння ціни» сьогодні виглядає більш ризикованою, ніж два тижні тому, і вікно вигідних закупівель, найімовірніше, закривається раніше, ніж це передбачав сезонний графік», – підсумовують експерти.


Олена Басанець, SuperAgronom.com
