FPV-дрони, заміновані землі та логістичні труднощі: аграрій поділився умовами своєї роботи на Запоріжжі — SuperAgronom.com

“>

На Запоріжжі аграрії скорочують посіви через атаки FPV-дронів і мінування полів

Фото: Скрін із відео mykola_farmer

В Запорізькій області аграрії продовжують втрачати доступ до земельних ділянок через наростання російських обстрілів та нальотів безпілотників. Якщо до повномасштабного вторгнення в регіоні обробляли близько 1,88 млн га ріллі, то торік під посівами залишалося приблизно 380 тис. га. Цьогоріч посівна площа може зменшитись ще на 20 тис. га — до близько 360 тис. га.

Про це інформує видання «Акцент» з посиланням на слова директорки Департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Валентини Крамаренко.

Саме через ризик атак FPV-дронами фермери змушені відмовлятися від земельних наділів в Оріхівському районі, Біленькому, Комишуваській, Тернуватській та інших громадах. Поля перетворилися на арену бойових дій.

Про труднощі роботи аграріїв у прифронтових громадах розповів голова фермерського господарства «Микола Поле» з Комишувахи Микола Грабко. За його твердженням, господарство вже не може обробляти приблизно 230 га, де у 2025 році ще вирощували озиму пшеницю та ріпак.

Ще близько 250–270 га засіяли соняшником, проте через інтенсифікацію атак доступ до цих полів також утрачено.

Читати також: Важкі метали в українських ґрунтах: що показує аналіз 8000 проб вздовж лінії фронту

Безпілотники становлять загрозу не тільки для людей, але й для сільськогосподарської техніки. За словами фермера, FPV атакують автомобілі, вантажівки, комбайни та інше обладнання. Окремою проблемою є загоряння на полях: збиті або подавлені засобами радіоелектронної боротьби дрони падають на суху рослинність, що призводить до займання посівів.

Через небезпеку господарство повністю припинило роботу в нічний час. Водночас мобільний зв’язок у районі значною мірою відсутній через пошкодження інфраструктурних об’єктів. Щоб підтримувати комунікацію та контролювати безпеку працівників, фермер за власні кошти придбав детектори дронів, Starlink та рації.

Ще одна проблема — вибухонебезпечні предмети на полях. Під час підготовки земель до посівної кампанії аграрії виявляють неушкоджені FPV-дрони, боєприпаси типу «Молнія», уламки ракет та інші вибухові пристрої. Частину небезпечних знахідок доводиться фіксувати та передавати інформацію екстреним службам, а після вибухів місцеві фермери самостійно прибирають осколки з полів.

Таким чином, проведення стандартних польових робіт у прифронтовій зоні перетворюється на постійне поєднання агровиробництва та заходів безпеки. Вибір часу для робіт, переміщення техніки та доступ до певних полів визначаються не стільки технологічними потребами культур, скільки оперативною обстановкою на фронті.

Проблеми виникають і після збору врожаю. Через ризик водії вантажного транспорту відмовляються прямувати до прифронтових територій, що ускладнює вивезення зерна. Один із зібраних урожаїв господарства Миколи Грабка довелося зберігати на складі родича. Внаслідок удару безпілотника склад загорівся, а фермер, який знаходився приблизно за 15 метрів від епіцентру вибуху, отримав контузію.

Окрім безпекових та логістичних труднощів, аграрії стикаються з фінансовими викликами. Війна обмежує можливості господарств отримувати прибутки від продажу продукції та здійснювати інвестиції у виробництво, тоді як кредитні зобов’язання залишаються. Через це місцеві фермери мають обмежений доступ навіть до державної підтримки.

Читати також: Пекельні жнива 2026. Як росія випалює врожай Херсонщини

На цьому тлі скорочення посівних площ у Запорізькій області є наслідком не лише безпосереднього знищення врожаю чи пошкодження техніки. Частина земельних ділянок фактично стає недоступною для обробітку через загрозу FPV-дронів, мінування, відсутність безпечного доступу та неможливість забезпечити нормальну логістику.

Ситуація в Запорізькій області демонструє, що для прифронтових господарств сьогодні йдеться не лише про втрати врожаю. Війна поступово зменшує площу земель, які можна безпечно обробляти, ускладнює виконання польових робіт, зберігання та транспортування продукції, а також збільшує фінансовий тиск на господарства.

Пан Микола зазначає, що кінцем свою справу він не вважає, адже він ще живий. Але чи захочуть люди повертатися до землеробства на випалених та замінованих землях після завершення війни — це питання, на яке поки що він не має відповіді.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *