Аналітики: вартість зерна впала до точки, коли його збір стає невигідним

Фото: SuperAgronom.com Зерно пшениці

Пшеничний ринок завершив тиждень значним спадом: вересневий ф’ючерс CBOT втратив майже 39 центів за бушель, а MATIF — €10/тонну. Попри збереження високих ризиків, пов’язаних з Чорним морем, попередньої премії виявилося недостатньо для підтримки цін: міжнародні покупці не поспішали замінювати пшеницю українського та російського походження дорожчими європейськими альтернативами.

Про це інформують аналітики Spike Brokers.

Експортні потоки з України та росії суттєво сповільнилися після середини поточного місяця. Російський експорт склав приблизно 1,6 млн тонн. Водночас порти Констанци, Варни та Бургаса наблизилися до максимального рівня завантаження через переспрямування частини суден з чорноморських портів України та росії.

Україна протягом 1–30 липня експортувала близько 1,06 млн тонн пшениці. Основними імпортерами виступили Бангладеш, Індонезія, Алжир, Саудівська Аравія та Ємен.

На внутрішньому ринку індекс продовольчої пшениці зі зниженням до $195/тонну CPT Одеса, фуражної — до $185/тонну. Ця динаміка цін була значно менш вираженою порівняно з падінням ф’ючерсних контрактів, оскільки сільгоспвиробники не збільшували обсяги продажів пропорційно до темпів збору врожаю.

Частина виробників зберігає зерно через невизначеність щодо портових відвантажень, тоді як активні покупці зосереджуються на виконанні раніше укладених угод. Внаслідок цього фізичний ринок залишається обмеженим: біржове зниження цін зменшує можливості експортерів підвищувати закупівельні ціни, проте обмежена пропозиція стримує глибшу корекцію.

За оцінками науковців, точка беззбитковості для озимої пшениці знаходиться на рівні близько 5 тонн/га за ринкової вартості 9000 грн/тонну — саме за таких умов дохід з гектара покриває витрати, які цьогоріч оцінюються приблизно в 45 тис. грн.

За ціни 5200 грн/тонну ця межа є недосяжною навіть за високої врожайності: щоб вийти на нуль, довелося б зібрати понад 8,5 тонн/га, що для більшості агропідприємств є нереалістичним. Тобто йдеться не про скорочення прибутку, а про роботу зі збитками.

Звідси виникає ризик призупинення збиральної кампанії. Витрати на пальне, оплату праці та техніку необхідно нести вже зараз, а виторг їх не покриває — тому деякі господарства можуть відкласти обмолот, сподіваючись на покращення ситуації. Проблема полягає в тому, що зерно в полі псується швидше, ніж відновлюється логістична система.