-
Тетяна Єрмоленко
Кореспондентка
Доставка продуктів: чи вигідно відкривати бізнес у 2026 році
Запровадження доставки продуктів в Україні у 2026 році розглядається як доволі дискусійне питання стосовно підприємництва. Ринок пройшов через період нестабільності, спонукаючи учасників шукати нові підходи. Приміром, один із провідних супермаркетів країни обрав альтернативний шлях, інвестувавши 30 мільйонів доларів у розробку власної технологічної платформи для доставки, відмовившись від партнерства з існуючими сервісами.
Команда Delo.ua з’ясувала причини такого вибору компанії та чи виявиться він успішним.
Звертаємо вашу увагу, що цей матеріал має інформаційний характер і не є інвестиційною порадою.
- Чому доставка продуктів виокремлюється як самостійний напрямок бізнесу
- Кейс Varus: еволюція великого рітейлера у сервіс за підпискою
- Які існують моделі доставки продуктів
- Що необхідно для започаткування бізнесу з доставки продуктів
- Чи є доцільність виходу на ринок у 2026 році
Чому доставка продуктів стає окремим напрямом бізнесу
Доставка їжі та бакалії залишається одним із найактивніших сегментів українського рітейлу. Ще у 2024 році вартість ринку доставки їжі в Україні сягала понад 50 мільярдів гривень, а темпи розвитку галузі прогнозувалися на рівні 15–20% щорічно.
Пандемія та повномасштабна війна стали каталізаторами цифрової трансформації. Ці виклики змусили заклади громадського харчування та продуктові мережі активно розвивати сервіси доставки, і ці звички зберегли свою актуальність навіть після скасування обмежень.
Якщо розглядати ключові причини, які стимулюють подальше зростання цього напрямку, можна виділити кілька факторів:
- Зміна стилю життя: міські жителі все частіше надають перевагу готовим рішенням, уникаючи походів до магазину.
- Економія часу: доставка дозволяє уникнути черг та зайвих переміщень.
- Технологічний прогрес: мобільні додатки, GPS-трекінг та онлайн-оплата значно спростили процес замовлення до кількох натискань.
Водночас сегмент доставки продуктів формується в умовах висококонцентрованого ринку онлайн-доставки їжі, де, згідно з дослідженням «Еволюція ринку онлайн-доставки їжі в Україні: виклики та можливості», лідерами є платформи Glovo та Bolt Food. Індекс Герфіндаля—Гіршмана (HHI) у 2023 році склав 4655 пунктів, що свідчить про олігополістичну структуру ринку.
Паралельно великі продуктові мережі дедалі активніше розбудовують власні логістичні сервіси та цифрові платформи, доповнюючи співпрацю з агрегаторами власними омніканальними рішеннями.
Кейс Varus: як великий рітейлер трансформується у сервіс підписки
Показовим прикладом поточних тенденцій ринку є нещодавнє рішення мережі супермаркетів Varus. Компанія протягом наступних трьох років має намір інвестувати 30 мільйонів доларів у створення окремої технологічної платформи для доставки продуктових наборів за системою підписки.
За словами співвласника Varus Руслана Шостака, метою такої інвестиції є трансформація з традиційного рітейлера на сервіс, де клієнт зможе за кілька кліків замовити все необхідне: від готової вечері до комплексних рішень на зразок «гості за годину» чи «здоровий тиждень».
«У Varus ми прагнемо створити простір, де наші покупці зможуть задовольняти свої щоденні потреби двома кліками – від набору продуктів на вечерю до комплексного рішення “гості за годину” чи “здоровий тиждень”. Протягом наступних трьох років Varus вкладе 30 мільйонів доларів у перетворення з класичного рітейлера на технологічну платформу», – йдеться у його заяві у Facebook.
Для реалізації проєкту Varus формує окрему організацію з власною IT-командою, відділом маркетингу, кур’єрською службою та маркетплейсом продуктів. У рамках цієї ініціативи компанія планує:
- Запустити послугу підписки на продуктові набори.
- Інтегрувати замовлення з календарем користувача та системами «розумного будинку».
- Розробити разом зі стартапом Neomi AI-агента – цифрового асистента для планування покупок.
- Відкрити автоматизовані dark store у Києві та поступово замінити аутсорсингову доставку власною.
- Налагодити партнерство з місцевими постачальниками та крафтовими брендами.
Varus – це національна мережа супермаркетів, яку представляє компанія «Омега» (перший магазин відкрито у Дніпрі у 2003 році).
Наразі мережа об’єднує 114 супермаркетів у різних містах України, включаючи DarkStore у Києві, та функціонує у форматах класичних супермаркетів, магазинів To Go та інтернет-магазину varus.ua.
За даними Opendatabot, у 2024 році дохід ТОВ «Омега» зріс на 14,3% і перевищив 20 мільярдів гривень, тоді як чистий прибуток склав 35,2 мільйона гривень. У 2025 році цей показник вже досяг 20,33%. Також наразі відомо, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Омега» є Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Компанію було засновано кіпрською фірмою WEYGANT ENTERPRISES LIMITED.
Які моделі доставки продуктів існують
Для тих, хто розглядає можливість виходу в цю нішу, ключовим є правильний вибір моделі ведення бізнесу. Основні варіанти можна порівняти наступним чином:
| Модель доставки | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Власна служба доставки | Повний контроль, індивідуальний підхід до сервісу | Витрати на транспорт та персонал |
| Аутсорсинг (Glovo, Bolt Food) | Невеликі інвестиції, швидкий старт | Високі комісійні, обмежений контроль |
| Власне виробництво/збірка наборів | Контроль якості, унікальна пропозиція | Потрібні інвестиції в приміщення та обладнання |
| Співпраця з постачальниками | Менші стартові витрати, швидкий вихід на ринок | Залежність від якості партнерів |
Вибір моделі часто залежить від масштабу населеного пункту: у великих містах з високою конкуренцією більш вигідною може бути власна служба доставки, яка дозволяє контролювати витрати. Натомість на етапі старту або в невеликих містах підприємці частіше обирають аутсорсинг через великі платформи.
Що потрібно для запуску бізнесу з доставки продуктів
Перед початком діяльності важливо дослідити рівень попиту у своєму регіоні. Отже, для початку варто проаналізувати пошукові запити в інтернеті, вивчити діяльність конкурентів та зрозуміти, яких послуг чи категорій товарів бракує споживачам.
Не менш важливим фактором залишається логістика:
- Власний транспортний засіб або автопарк.
- Оренда транспортних засобів.
- Використання особистого транспорту кур’єра.
- Або ж електросамокати та велосипеди для доставки в межах міста.
Загалом, все залежить від обсягу замовлень та географії доставки.
З формальної точки зору, бізнес можна зареєструвати як ФОП (простіший і бюджетніший варіант для старту невеликої служби) або ТОВ (якщо є декілька засновників або плани щодо масштабування).
Наступний крок – формування команди: від кур’єрів до менеджерів та маркетологів. І не слід забувати про налагодження бізнес-процесів: забезпечення мобільного зв’язку, створення контакт-центру для приймання замовлень. Для великих автопарків доцільно впроваджувати системи відстеження на базі IoT, які дозволяють контролювати маршрути, витрати пального та технічний стан транспорту в реальному часі.
Чи вигідно заходити на ринок у 2026 році
Приклад Varus демонструє загальну тенденцію: великі гравці більше не розглядають доставку як другорядну послугу. Наразі десятки мільйонів доларів інвестуються у створення окремих технологічних платформ, розробку моделей підписки та впровадження AI-інструментів. Для нових та малих гравців це означає посилення конкуренції з боку системних операторів, які вже володіють логістикою, мають впізнаваність бренду та фінансові ресурси.
Водночас ринок ще далекий від насичення. Так, зростання кількості новостворених ФОП у сфері доставки після 2022 року та щорічне збільшення самого ринку в середньому на 15–20% свідчать про те, що попит продовжує зростати швидше, ніж його можуть задовольнити існуючі гравці.
Найбільш доцільним шляхом для нових компаній у 2026 році, ймовірно, буде пошук більш вузьких ніш. Наприклад, локальна доставка в певному районі, спеціалізація на конкретній категорії товарів або партнерство з невеликими постачальниками, які поки що залишаються поза увагою великих операторів.