Нові атаки росії: український бізнес адаптується, що робити далі

• 

  Владислав Головін

  редактор-консультант Delo.ua

• 

  Ярослава Тюпка

  кореспондент

Російський обстріл знищив два логістичних комплекси "Епіцентру" / "Епіцентр"

Росіяни знову почали цілитись в економічну основу України – найбільші національні підприємства. У ніч на 5 серпня одразу кілька об’єктів Rozetka, “Епіцентру”, Novus, “Сільпо” та багатьох інших були знищені чи зазнали пошкоджень. До цього ворог планомірно атакував склади провідної логістичної компанії України “Нова пошта”. “Ми вступаємо в нову стадію війни – взаємного знищення економік”, – констатує співвласник цієї логістичної компанії Володимир Поперешнюк. 

За умов, коли союзники фактично залишають нас без захисту від балістичних ракет, український бізнес вимушений пристосовуватися до нової хвилі атак. Що роблять підприємці? Редакція Delo.ua зібрала приклади того, як компанії трансформують свою діяльність у відповідь на посилення російських ударів.

Нова хвиля атак обмежує можливості численних компаній.”Станом на кінець червня складський ринок зазнав збитків у 1 000 000 кв. метрівз початку повномасштабного вторгнення”, – повідомив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко в коментарі LIGA.net. Цей показник перевищує 50% усіх складських площ столиці. 

“Епіцентр” повністю втратив завод з виробництва керамічної плитки Epicenter Ceramic Corporation. “Виробництво буде переміщено на два підприємства компанії за кордоном”, – проінформувала компанія “Епіцентр”. 

У Comfy пояснили, як оптимізували логістичні процеси: “Ми максимально мінімізували присутність товарів на розподільчому центрі, і на даний момент він переважно функціонує як крос-док платформа – приймаючи та негайно відправляючи товар до магазинів мережі без його тривалого зберігання у приміщеннях розподільчого центру”.

Rozetka заявила, що після останніх ударів реорганізовує логістичні процеси: “Це вже третя атака на інфраструктуру компанії за останній тиждень. Команда вже працює над усуненням наслідків та перебудовою логістичних процесів”.

“Укрзалізниця” натомість шукає альтернативні шляхи для транспортування вантажів. “Компанія вже веде переговори з сусідніми державами щодо розширення транзитних коридорів. Частину агропродукції перенаправляють до дунайських портів, румунської Констанци, а також через кордони зі Словаччиною та Угорщиною”, – поділився голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський в інтерв’ю Bloomberg.

Що робити далі? 

Компанії вже переміщують свої активи за межі країни та уникають тривалого зберігання товарів у великих логістичних вузлах. Щоб убезпечити себе від подальших атак окупантів, наразі існує три підходи – децентралізація хабів, диверсифікація залишків та мобільність логістики, вважає директорка консалтингової компанії UTG Євгенія Локтіонова.

“Децентралізація хабів: заміна одного великого автоматизованого розподільчого центру на десяток менших складів у різних районах чи регіонах. Диверсифікація залишків: розподіл партій однакового товару по різних майданчиках, щоб уникнути повної втрати асортименту у разі влучання. Мобільність логістики: налагодження швидкого перерозподілу замовлень на резервні точки та використання альтернативних маршрутів доставки за лічені години”, – підкреслює вона.

Це ті кроки, які може здійснити сам бізнес. Але яку допомогу може надати уряд? Наприклад, сприяти страхуванню. “Я б запровадив обов’язкове страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, яке б субсидувалося коштами міжнародних партнерів (наприклад, ЄС) на рівні, умовно, 50-70%”, – наголошує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. 

Проте уряд може зробити значно більше для підтримки бізнесу. “Для виживання української економіки необхідні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, отримання дозволів на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для кожного, чиє майно було знищене ворогом, та створення вільних економічних зон на прифронтових територіях”, – заявив Поперешнюк з “Нової пошти”. 

Підтримка уряду 

Кабінет Міністрів вже доручив АРМА та Фонду державного майна передати постраждалим бізнесменам нові складські приміщення. Окрім цього, підприємцям, які втратили свої активи, можуть бути запропоновані нові кредитні програми. Для них також готуються рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. І ще один вид підтримки для бізнесу – страхування ризиків: триває розробка ефективних механізмів страхування воєнних ризиків, розрахованих на підтримку від міжнародних партнерів.