Ідеальна гігієна на фермі… Наскільки це можливо? — журнал Пропозиція

Дезінфікуючий засіб ефективно «працює» за умов, коли температура у приміщенні знаходиться у межах 18-20°C. Особливо це стосується альдегідів, фенолів та органічних кислот, які за низьких температур можуть частково втрачати свою ефективність

 Доволі часто господарства обирають дезінфектант, керуючись принципом «хороші чоботи — треба брати», а чому вони хороші, пояснити не можуть. Чи то сусід використовує цей деззасіб у себе на  фермі, чи то власне сам господар почув про нього якісь непогані відгуки, чи то представник компанії-виробника (компанії- дистриб’ютора) умовив придбати його на пробу. Як бачимо, причин вдосталь. Та чи всі вони достатньо обґрунтовані для того, щоб отримати бажаний виробничий ефект? Давайте розбиратися…

 

Передусім, у процесі вибору необхідного засобу, при­значеного для чистки та дезінфекції, потрібно розуміти, що для більшості господарств використання універсального дезінфектанту є невиправданою розкішшю (хоча на перший погляд виглядає як розумна економія). У цьому випадку фахівці наголошують, як правило, концентрацію розведеного універсального дезінфіку­ючого розчину перевірити титруванням не можна. Відповідно, практично ніхто з них не зможе запевнити, наскільки обраний розчин буде ефективним проти тих чи інших патогенних мікроорганізмів. До того ж, слід визначити, де працюватиме дезінфектант —  всередині приміщення або ззовні (наприклад, дезрамка). Якщо всередині, то необхідно з’ясувати в якому технологічному приміщенні та на яких поверхнях він буде застосовуватися, а також із якими показниками мікроклімату матиме справу (температура, вологість, швидкість руху повітря, загазованість тваринницьких приміщень, наявність у приміщеннях пилу і мікроорганізмів). Окрім того, якщо ми говоримо про свинарники, то види поверхні, що там представлені, відрізняються надзвичайно широким різноманіттям — деревина, цегла, бетон,  штукатурка. Більшість із них характеризується пористою структурою, де діюча речовина (ДР) дезінфектанту без належної композиції взагалі не проникне. Тому, при виборі засобів для дезінфекції визначальною є не тільки ДР, а і правильний тип і вміст зволожуючого агенту, а також концен­трація нанесеного розчину.

Звертайте увагу на властивості дезінфектанту за низьких температур!

Дезінфікуючий засіб ефективно «працює» за умов, коли температура у приміщенні знаходиться у межах 18-20°C. Особливо це стосується альдегідів, фенолів та органічних кислот, які за низьких температур можуть частково втрачати свою ефективність. Якщо засоби дезінфекції використовуються за більш низької температури, рекомендується збільшити їхню концентрацію. Так, за температури 15°C у виробничому приміщенні концентрація органічних кислот збільшується на 50%. Якщо дезінфекція проводиться за температури 10°C, фахівці радять подвоїти концентрацію деззасобу. При цьому для альдегідів витрата препарату збільшується втричі!

  • Перед початком проведення дезінфекції обов’язково вимірюйте температуру у виробничому приміщенні (особливо у нижніх ярусах — термометр для вимірювання температури розміщуйте на підлозі).
  • До того ж, зверніть увагу на ті деззасоби, які можуть ефективно «працювати» за низьких температур (табл.). Ні в якому разі не проводьте аерозольну дезінфекцію за температури нижче 10°C та відносній вологості повітря вище 60% (якщо відносна вологість нижче цього показника, у повітрі приміщення слід розпорошувати воду з розрахунку 10–20 мл/м3), оскільки задіяні хімічні дезінфікуючі речовини не зможуть у повному обсязі проявити свою дію. Так, альдегіди, з яких найчастіше використовують формалін, взагалі «не працює», а ось органічні кислоти та засоби на основі активного кисню у таких умовах почувають себе доволі комфортно. Однак, і у цьому випадку потрібно підвищити концентрацію самого дезінфектанту та збільшити період його експозиції.
  • Через наявність органічного бруду ефективність хімічної дезінфекції може також зійти нанівець — особливо це стосується препаратів на основі активного кисню. У такому випадку деззасіб вступає у хімічну реакцію з білком, що міститься у гної, і його ефективність різко падає. Аналогічна проблема виникає за умови, коли при «розпарюванні» або попередньому очищенні виробничого приміщення використовують їдкий натрій (відомий як каустична сода або каустик) — якщо його погано змити з поверхні, то дія кислот, що входять до складу дезінфікуючих засобів, нейтралізуватимуться залишками лугу. Безумовно, ідеально знищити висушені екскременти з усіх куточків виробничого приміщення доволі складно (зрозуміло, механічне прибирання зі схеми санітарного очищення приміщення  ніхто не викреслює). Саме тому, для  підстраховки недоліків прибирання та досягнення санітарно-гігієнічних стан­дартів рекомендується обирати такий дезінфектант, який буде ефективно «працювати» навіть у товщі шару органічної маси.

Бруд неможливо продезінфікувати, від нього треба позбавлятися!

Попереднє механічне  очищення  та миття поверхонь водою є дуже важливим етапом перед проведенням дезінфекції, адже головним його завданням є видалення з приміщення гною, залишків корму, сміття та інших забруднень із метою створення умов для вільного доступу хімічних дезінфікуючих речовин до  поверхні, що має дезінфікуватися. За неякісно проведеного попереднього очищення дезінфектант може вступати у взаємодію з органічною частиною забруднень, частково адсорбуватися на них, послаблюючи свою дію.

Отже, всі ми розуміємо, важливість проведення цієї процедури, втім багато хто проводить її  неправильно. Фахівці наполегливо рекомендують прибирати у напрямі зверху вниз, розпочинаючи з вентиляційних шахт, потім очищувати стелю, стіни та бокси і наприкінці — підлогу. Дуже важливо пам’ятати, що візуальна оцінка чистоти виробничого приміщення не завжди скаже про 100 % готовність поверхонь до проведення процедури дезінфекції. Те, що не побачиш неозброєним оком — жири,  білки  та  аміни, що містяться у бруді, —можуть стати на заваді ефективної дезінфекції. До того ж, оброблювальні  поверхні після миття мають бути ретельно обполіскуваними та сухими  —  залишки лужних миючих засобів знижують дію дезінфектанту, а волога зменшує його концентрацію.

Регулярно змінюйте групу діючої речовини (ДР)

Перед тим як обрати той чи інший дезінфектант необхідно зрозуміти які саме мікроорганізми є причиною частих захворювань на фермі, та якими засобами раніше проводилася дезінфекція. Обирати треба тільки той препарат, який володіє гарантованим спектром дії на мікроорганізмі, що «дошкуляють» саме вашому господарству. Для того, щоб вхолосту не проводити дезінфекційні заходи і не залишати без уваги необхідні для знешкодження патогени, фахівці рекомендують на постійній основі проводити ротацію ДР — бажано кожну третю дезінфекцію. Виключення можливі лише у випадку з тими дезінфектантами, які показали відмінні результати знезараження визначених на фермі мікроорганізмів.

На ділянці опоросу дезінфектант витрачатиметься на 30% більше!

Перед застосуванням дезрарозчину обов’язково дізнайтеся про загальну площу підлоги, стелі та стін. Таким чином можна встановити необхідну кількість засобу. На 1м2 площі має використовуватися не менше 0,4 літра готового розчину. Так, у відділенні опоросу з десятьма станками, загальна площа якого разом із підлогою, стелею та стінами становить 220 м2, потрібно витратити 88 л готового розчину! Якщо у свинарнику знаходиться багато додаткового устаткування, витрати деззасобу збільшуватимуться — фахівці радять одразу  набавляти 30%, якщо мова йде про дезінфекцію у відділенні опоросу.

Застосовуйте дезінфікуючий засіб у вигляді аерозолів

У промисловому свинарстві найкращим способом застосування дезінфікуючих засобів є аерозольний. За механізмом утворення аерозолі бувають диспергаційні (одержують при механічному, пневматичному, УЗ-розпиленні рідин у форсунках та пульверизаторах) і конденсаційні (утворюються більш однорідні за розміром і високодисперсні аерозолі під час конденсації пари). Також виділяють об’ємні та спрямовуючі аерозолі. Останні використовують для дезінфекції факелом аерозольних часток, що спрямовані на поверхні приміщень та обладнання. Об’ємні аерозолі застосовують, здебільшого, для санації повітря, коли дезінфікуючою речовиною заповнюється весь об`єм приміщення. Доволі часто дезінфікуючий засіб використовується на виробництві у вигляді піни  (завдяки останній добре видно поверхню, яку вже обробили). До того ж, у результаті утворення піни засіб повільніше стікатиме зі стін та обладнання — таким чином, дезінфектант діятиме довше, що буде якнайкраще для обробки нерівної поверхні.

Л. Крюкова, керівник проєкту «Тваринництво та ветеринарія»
https://www.facebook.com/TVmagazine.ua/

Джерело: propozitsiya.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *