Припинення значної частини поставок української та російської соняшникової олії через основні чорноморські та азовські порти у другій половині липня вже змінює правила гри в цьому секторі. У найближчі 1-2 місяці криза в Чорному морі не спричинить глобального дефіциту соняшникової олії, проте ситуація зміниться зі стартом нового сезону.
Такий прогноз зробила аналітик олійного ринку «АПК-Інформ» Світлана Киричок.
За даними моніторингу «АПК-Інформ», за підсумками минулого тижня пропозиція української олії з поставкою у серпні надходила за цінами в межах 1380–1400 USD/т FOB, тоді як пропозиція російського продукту переважно була в діапазоні 1400–1410 USD/т FOB.
Якщо проблеми з морською логістикою затягнуться до осені, основний удар припаде не стільки на світовий ринок, скільки на виробників соняшнику в Україні та рф.
За оцінкою «АПК-Інформ», в Україні у 2026 р. очікується близько 13,4 млн тонн соняшнику, що може стати трирічним максимумом. Якщо морські поставки не відновляться до початку активного надходження врожаю, внутрішній ринок ризикує отримати надлишок сировини саме в момент, коли можливості збуту олії будуть обмежені.
Для мінімізації ризиків закупівля соняшнику заводами, найімовірніше, буде більш стриманою або відбуватиметься за дуже низькими цінами. Перші сигнали вже є: у липні – на початку серпня український соняшник подешевшав на 3000–5000 грн/т, а ціни попиту на сировину нового врожаю взагалі озвучувалися на 10 000 грн/т нижче фактично робочих закупівельних цін.
У росії потенційно виникає аналогічна ситуація: рекордний урожай, що оцінюється у понад 20 млн тонн, теж зустрінеться з обмеженими експортними можливостями.
Але якщо Україна вже має напрацьовані альтернативні шляхи експорту, то російським компаніям тільки довелося зіткнутися з такою проблемою, а тому переорієнтація на альтернативні маршрути займе триваліший час. Як наслідок, тривале блокування портів здатне поступово призвести до профіциту сировини всередині країн-виробників.
За попередньою оцінкою «АПК-Інформ», у серпні п. р. сумарний експорт олії з двох країн може скласти не більше 350 тис. тонн проти 579 тис. тонн у липні.
Проте світовий ринок поки реагує стримано через можливість заміщення. У серпні-вересні дефіцит чорноморської олії частково компенсується пропозицією з Аргентини, Болгарії та за рахунок альтернативних рослинних олій. Однак цей ресурс не є безмежним. Хоча ситуація загалом відкриває більш привабливі можливості в довгостроковій перспективі для стрімко зростаючих останніми роками ринків соняшнику Аргентини та Казахстану.
Але восени аргентинська переробка соняшнику поступово втрачатиме сезонну підтримку, тоді як виробництво пальмової олії також переходить до періоду меншої сезонної пропозиції. Тому в найближчі місяці додатковий попит на світовому ринку, ймовірно, значною мірою розподілятиметься між соєвою та ріпаковою оліями.
У разі, якщо порти залишаються недоступними протягом тривалого періоду, Україна та рф не зможуть повноцінно реалізувати потенціал нового врожаю через традиційні канали. Внутрішні ціни на соняшник отримають сильний тиск, а переробники будуть змушені працювати фрагментарно та підлаштовуватися під роботу альтернативних маршрутів. Водночас імпортери можуть розпочати довгострокову структурну перебудову закупівельних програм.
Нагадаємо, переробники обвалили ціни на соняшник нового врожаю.