Фактичне припинення значної частини поставок української та російської соняшникової олії через основні чорноморські та азовські порти у другій половині липня вже змінює правила гри в секторі. У найближчі 1-2 місяці чорноморська криза не створює глобального дефіциту соняшникової олії, але ситуація зміниться зі стартом нового сезону.
Такий прогноз зробила аналітик олійного ринку «АПК-Інформ» Світлана Киричок.
За даними моніторингу АПК-Інформ, за підсумками минулого тижня пропозиція української олії з поставкою у серпні надходила за цінами в межах 1380-1400 USD/т FOB, тоді як пропозиція російського продукту була переважно в діапазоні 1400-1410 USD/т FOB.
Якщо проблеми з морською логістикою затягнуться до осені, основний удар припаде перш за все не на світовий ринок, а на виробників соняшнику в Україні та рф.
За оцінкою АПК-Інформ, в Україні у 2026 р. очікується близько 13,4 млн тонн соняшнику, що може стати трирічним максимумом. Якщо морські поставки не відновляться до початку активного надходження врожаю, внутрішній ринок ризикує отримати надлишок сировини саме в момент, коли можливості збуту олії будуть обмежені.
Для мінімізації ризиків закупівля соняшнику заводами, найімовірніше, буде більш стриманою або за дуже низькими цінами. Перші сигнали вже є: у липні – на початку серпня український соняшник подешевшав на 3000-5000 грн/т, а ціни попиту на сировину нового врожаю взагалі озвучувалися на 10000 грн/т нижче фактично робочих закупівельних цін.
У росії потенційно виникає аналогічна ситуація: рекордний урожай, що оцінюється у понад 20 млн тонн, теж зустрінеться з обмеженими експортними можливостями.
Але якщо Україна вже має напрацьовані альтернативні шляхи експорту, то російським компаніям тільки довелося стикнутися з такою проблемою, а тому переорієнтація на альтернативні маршрути займе більш тривалий час. Як наслідок, тривале блокування портів здатне поступово призвести до профіциту сировини всередині країн-виробників.
За попередньою оцінкою АПК-Інформ, у серпні п. р. сумарний експорт олії з двох країн може скласти не більше 350 тис. тонн проти 579 тис. тонн у липні.
Однак світовий ринок поки реагує стримано через можливість заміщення. У серпні-вересні дефіцит чорноморської олії частково компенсується пропозицією з Аргентини, Болгарії та за рахунок альтернативних рослинних олій. Проте цей ресурс не є безмежним. Хоча ситуація в цілому відкриває більш привабливі можливості у довгостроковій перспективі для стрімко зростаючих в останні роки ринків соняшнику Аргентини та Казахстану.
Але восени аргентинська переробка соняшнику поступово втрачатиме сезонну підтримку, тоді як виробництво пальмової олії також переходить до періоду меншої сезонної пропозиції. Тому в найближчі місяці додатковий попит на світовому ринку, ймовірно, значною мірою розподілятиметься між соєвою та ріпаковою оліями.
У разі, якщо порти залишаються недоступними протягом тривалого періоду, Україна та рф не зможуть повноцінно реалізовувати потенціал нового врожаю через традиційні канали. Внутрішні ціни на соняшник отримають сильний тиск, а переробники будуть змушені працювати фрагментарно та підлаштовуватись під роботу альтернативних маршрутів. Водночас імпортери можуть розпочати довгострокову структурну перебудову закупівельних програм.