Якісна сівба ріпаку й отримання дружних сходів є ключовими для успіху. Це значною мірою залежить від дій аграрія, а не лише від погодних умов.
Таку думку висловив Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна») у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» для журналу The Ukrainian Farmer.
За його словами, для центральних регіонів України оптимальним періодом сівби є друга декада серпня – початок вересня. Це забезпечує баланс, дозволяючи ріпаку сформувати 8-12 листків, а також робить витрати на захист від шкідників і регуляцію росту помірними.
У північних областях сівбу зміщують на середину серпня, тоді як на Півдні можливі пізніші терміни. Деякі господарства починають сівбу вже в липні (наприклад, після дощу на Півдні), але це вимагає інтенсивної рістрегуляції (до 3 разів), щоб уникнути витягування точки росту.
Ріпак, посіяний після гороху, розвивається на 7-10 днів швидше, тому його можна сіяти пізніше, ніж після пшениці. Оптимальна глибина висіву становить 1,5-2 см, за умови наявності вологи на цій глибині та можливості сівалки чітко дотримуватися встановленої глибини посіву.
«Якщо відхилення в глибині становить понад 0,5 см, то мілка сівба може бути ризикованою, бо частина посівмату лишиться на поверхні поля. В пошуках вологи можна збільшити глибину до 4 см (тут матиме перевагу насіння з великою масою тисячі). Глибина в 5 см і більше означатиме ослаблення сходів і зниження польової схожості. Чим важчий та вологіший ґрунт, тим меншу глибину висіву варто обрати», – зазначає Володимир Мірненко.
Пік урожайності ріпаку досягається при густоті стояння до обмолоту в межах 270-320 тис. шт./га. За умови добре організованої системи захисту та високої польової схожості втрати рослин становлять близько 15%. Тому сівбу на початку серпня проводять із нормою 380-400 тис. шт./га.
Для вересневої сівби норму збільшують до 500 тис. шт./га. Оцінити правильність вибору норми висіву можна у фазі формування стручків. Якщо посів занадто густий, рослини скидають стручки з нижнього ярусу. Важливою вимогою до сівби є рівність агрофону та дрібногрудкувата структура на поверхні. Грудка понад 2 см або перепад понад 2 см між рядком та міжряддям створюють тінь, через яку точка росту витягується над поверхнею поля. Це значно знижує шанси ріпаку на перезимівлю.