Якісна сівба ріпаку та отримання дружних сходів є ключовими для успіху, і це залежить не лише від погоди, а й від дій аграрія.
На цьому наголосив Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна») у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» для журналу The Ukrainian Farmer.
За його словами, оптимальний термін сівби для центральних регіонів України – друга декада серпня – початок вересня. Це дозволяє сформувати 8-12 листків до настання заморозків, мінімізуючи витрати на захист від шкідників і регуляцію росту.
У північних областях сівбу рекомендовано розпочинати з середини серпня, тоді як на Півдні можливі пізніші строки. Сівба в липні (зокрема, після дощу на Півдні) вимагає інтенсивної рістрегуляції (до трьох разів) для запобігання витягуванню точки росту.
Після гороху ріпак розвивається швидше (на 7-10 днів), тому його можна сіяти пізніше, ніж після пшениці. Оптимальна глибина висіву становить 1,5-2 см за умови достатньої вологи на цій глибині та можливості сівалки точно дотримуватися встановленої глибини.
«Якщо глибина посіву відрізняється більш ніж на 0,5 см, то мілка сівба може бути ризикованою, адже частина насіння залишиться на поверхні. За потреби дістати вологу, глибину можна збільшити до 4 см (тут перевагу матиме насіння з великою масою тисячі). Глибина 5 см і більше призведе до ослаблення сходів та зниження польової схожості. Чим важчий та вологіший ґрунт, тим меншу глибину висіву слід обирати»,
– зазначає Володимир Мірненко.
Максимальної врожайності ріпак досягає за густоти стояння до обмолоту 270-320 тис. шт./га. За належної системи захисту та високої польової схожості втрати рослин становлять близько 15%. Отже, для сівби на початку серпня норма висіву становить 380-400 тис. шт./га.
Для вересневої сівби норму рекомендовано збільшити до 500 тис. шт./га. Правильний вибір норми висіву можна оцінити у фазі формування стручків: якщо травостій надто густий, рослини скидатимуть нижні стручки. Важливою вимогою до сівби є рівний агрофон та дрібногрудкувата структура поверхні ґрунту. Грудки розміром понад 2 см або перепади висоти понад 2 см між рядком та міжряддям створюють тінь, що призводить до витягування точки росту над поверхнею поля, значно знижуючи шанси рослин на перезимівлю.