У сучасному бройлерному виробництві нормою вважається виникнення бактеріального хондронекрозу з остеомієлітом (БХО) у 1-1,5% птиці в стаді. Однак, за несприятливої епізоотичної ситуації кількість випадків може сягати 15%, як зазначає журнал «Наше птахівництво».
Дослідження вчених з Університету Арканзасу показали, що БХО також зростає за стресу у птиці, спричиненого високою щільністю посадки, змінами в годівлі, високою температурою та клітковою системою утримання. Це особливо важливо для птахофабрик, де отримують до 50 кг живої маси з 1 м² (в ЄС цей показник становить 30-35 кг).
Під впливом стресу підвищується проникність кишківника. Білки, що зв’язують ентероцити (клаудини та оклюдини), руйнуються, і бактерії зі шлунково-кишкового тракту потрапляють до кровоносної системи. Звідти вони транслокуються в кісткову тканину, яка знаходиться далеко від зони дії імунних клітин та антибіотиків. Подібним чином бактерії можуть переміщуватися в кісткову систему з респіраторного тракту.
Мікротріщини, що утворюються між білим хрящем і ростовою пластиною під час активного набору ваги птицею, стають ідеальним місцем для розвитку бактерій.
Отже, для розвитку БХО необхідне збігнення двох чинників: бактеріальна транслокація під впливом стресу та механічний стрес, що спричиняє мікротравми у проксимальній ділянці кісток.
Серед бактерій, які найчастіше стають причиною розвитку БХО у птиці, виділяють Staphylococcus spp., Enterococcus cecorum, Enterococcus hirae, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Salmonella spp. та Streptococcus spp. Наслідки їхньої транслокації та руйнування кісткової тканини кінцівок у бройлерів є численними. Коли під час відлову, завантаження, транспортування, навішування та інших операцій птицю з кульгавістю беруть за цівку, кінцівки, як правило, ламаються. Бактерії проникають у м’язову тканину, що призводить до забруднення тушки та зниження якості м’яса.