Наявність вологи щороку є визначальним чинником, що впливає на швидкість, якість сівби та посівні площі озимого ріпаку. Через її дефіцит у серпні, вже кілька сезонів поспіль у багатьох регіонах спостерігається зміщення строків сівби на більш пізні.
Про це у статті «Перед стартом» у журналі The Ukrainian Farmer пише Олександра Кірічек, менеджерка з продукту «Ріпак» ТОВ «КВС-УКРАЇНА».
Загалом, строки посіву від середини серпня до початку вересня вважаються оптимальними для належного розвитку рослин ріпаку. Рання сівба позитивно впливає на розвиток кореневої системи та окремої рослини.
Водночас, надто рання сівба підвищує ризик вимерзання через надмірний ріст і розвиток рослин. Занадто пізня сівба, як наслідок, призводить до слабкого розвитку рослин восени, недостатнього росту біомаси, що, відповідно, не створює передумов для високої врожайності.
Однак, останніми роками погодні умови восени є доволі сприятливими для росту та розвитку озимих культур. Тому ріпак, посіяний до кінця першої декади вересня, а на Півдні – до кінця другої декади, має всі шанси ввійти в зиму у фазі розвитку, близькій до оптимальної.
У разі пізньої сівби варто обирати гібриди з максимально швидким стартовим ростом восени, щоб рослини встигли сформувати листкову розетку та достатню товщину кореневої шийки на момент припинення осінньої вегетації.