Під час модернізації систем керування освітленням у пташнику часто недооцінюють якість їхньої роботи на низьких рівнях світла. Саме в цій зоні формуються нічний режим, плавний перехід до темряви, світанок, захід сонця та делікатні технологічні сценарії. Якщо система працює некоректно — мерехтить, дає стрибки освітленості або має “мертву зону” затемнення — навіть якісні LED-світильники не забезпечать повноцінного контролю фотоперіоду.
Для людини різниця між дуже низькими рівнями освітленості може здаватися незначною, тоді як для технологічного процесу в пташнику вона може бути суттєвою. Саме на низьких рівнях система повинна м’яко переводити птицю між фазами доби, підтримувати нічне орієнтування, уникати різких подразників і не створювати зайвого збудження.
Проблема полягає в тому, що багато систем затемнення добре працюють у середньому чи високому діапазоні, але втрачають стабільність на низьких рівнях. Зовні це може проявлятися як різкий стрибок яскравості, мерехтіння, неможливість виставити потрібний мінімальний рівень або ситуація, коли ручна чи автоматична команда керування змінюється, а світловий потік майже не реагує.
Як повідомлялося, градієнт освітлення спонукає курку нестися в гнізді.