Осіннє внесення азоту (наприклад, 100 кг селітри або сульфату амонію) є важливим для мінералізації соломи попередника та забезпечення стартового розвитку ріпаку, особливо за пізньої сівби.
Про це у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» у журналі The Ukrainian Farmer пише Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна»).
Сірка (наприклад, у формі сульфату амонію) є обов’язковим елементом живлення ріпаку. Бор рекомендується вносити ще з осені (особливо після рясних опадів), бо він швидко вимивається.
Фосфор є критичним елементом для стартового розвитку озимого ріпаку. Амофос (11 : 52 чи 12 : 61) вносять локально стрічкою поряд із рядком, а РКД (наприклад, 5 : 25) вносять у рядок. В обох випадках ідеться про норму 20-30 кг/га.
РКД надають перевагу за браку вологи чи неоптимального рН ґрунту. Гранульовані добрива не варто вносити безпосередньо в рядок. Їх фітотоксичність для молодого коріння проявлятиметься тим сильніше, чим менше вологи в ґрунті, чим вищим є сольовий індекс добрив і чим більшу норму вносите (критично – понад 50 кг/га у фізичній масі).