У європейському виноградарстві зростає зацікавленість у вирощуванні старих і малопоширених сортів, які мають довший цикл розвитку та краще переносять спеку.
Багато традиційних універсальних сортів в умовах кліматичних змін проходять цикл дозрівання занадто швидко, втрачаючи кислотність та ароматичні властивості. Сорти із пізнішими термінами дозрівання, які раніше вважалися менш перспективними, у сучасних умовах демонструють значні переваги.
Оцінку таких сортів проводили в межах міжнародного дослідницького проєкту VITISAD у Франції та Іспанії.
«Частина з них мала довший цикл розвитку та пізніше проходила основні фази дозрівання. У сучасних умовах це дає змогу винограднику уникати найгірших періодів літнього перегріву і повільніше накопичувати цукор», — йдеться у статті.
Тенденція пошуку та адаптації місцевих старих форм стає актуальною і для України, зокрема для господарств Закарпаття, Одещини та інших південних регіонах, де температурні умови стають жорсткішими.
