Сезон вирощування озимого ріпаку 2024/2025 набирає обертів. Тож пропонуємо вам обговорити найактуальніші проблеми осіннього захисту ріпаку, які постали в останні роки.
Зазвичай ми починаємо планувати систему захисту, коли отримали сходи культури і можемо оцінити їх густоту та однорідність. Вибудовуючи систему захисту в цей час, найбільше уваги приділяють боротьбі з бур’янами і падалицею зернових культур у ранній післясходовий період, керуванню ростом і розвитком посівів та захисту від шкідників надалі. Захист же від хвороб часто відходить на другий план, бо в багатьох випадках регулятори росту, що їх ми використовуємо, мають фунгіцидну дію. Обираючи препарати, наприклад, на основі тебуконазолу чи метконазолу, ми розраховуємо, що, крім рістрегулятивного впливу, вони забезпечать і достатній захист від хвороб. Чи справді це так? Щоб відповісти на це питання, погляньмо на перелік хвороб, які найбільше поширилися в останні роки, та їхні особливості.
Одна з найпоширеніших хвороб осіннього і ранньовесняного періоду вегетації озимого ріпаку — фомоз. При інтенсивному розвитку ця хвороба може стати причиною чималого недобору врожаю — до 50 %, що ми й спостерігали в сезоні 2023/2024.
Ріпак уражують кілька видів фомозу, найчастіше це Phoma lingam (Tode ex Fr.) Desm., сумчаста стадія Leptosphaeria maculans (Desm.) Ces. et de Not. Перші прояви хвороби можна бачити ще в ранній післясходовий період, якщо посіяли уражене насіння, у вигляді зріджених сходів. Наступна характерна ознака ураження рослин фомозом — поява некротичних плям на листі (рис. 1) та в зоні кореневої шийки.
Ураження кореневої шийки криє низку небезпечних наслідків, як-от зниження зимостійкості рослин і навіть їх загибель. Якщо навесні, після зимівлі, фомоз розвивається далі, ми можемо спостерігати утворення типових некротичних плям з пікнідами на новому прирості листя, а також рак кореневої шийки — утворення виразок у прикореневій зоні (рис. 2).
Якщо фомозом уражено прикореневу зону, рослини відстають у рості і передчасно відмирають. Також це може спричинити вилягання рослин, адже в місці ураження стебла формуються виразки, що зменшує його щільність. Найчастіше симптоми ураження фомозом прикореневої частини рослин спостерігається у фазу їх молочно-воскової стиглості. У цей час при візуальній діагностиці в польових умовах можна сплутати фомоз із ураженням стебла білою гниллю. Характерна діагностична ознака ураження фомозом — утворення пікнід, які видно неозброєним оком, та відсутність у стеблі склероцій, що типово для білої гнилі.
Основне джерело інфекції — міцелій на рослинних рештках (первинне джерело інфекції) та уражені рослини, на яких формуються пікноспори (вторинна інфекція).
Найчастіше для контролю поширення фомозу в посівах ріпаку використовують фунгіциди на основі триазолів. Проте якщо говорити про осіннє застосування фунгіцидів — регуляторів росту на ріпаку, вибір діючих речовин і препаратів досить обмежений, адже разом із фунгіцидним захистом потрібно попередити переростання рослин та витягування точки росту. Лише кілька триазолів, як-от тебуконазол і метконазол, забезпечують вплив на морфологію культури, інгібуючи синтез гормонів росту — гіберелінів. На жаль, ці діючі речовини здебільшого недостатньо ефективні в контролі фомозу, як показують результати дослідів.
Ефективність найпоширеніших фунгіцидів-ретардантів проти фомозу на ріпаку наглядно вдалося оцінити восени 2022 року (рис. 3 і 4), коли погодні умови сприяли поширенню й розвитку цієї хвороби.
Наступна хвороба, яку слід згадати, — борошниста роса. Зазвичай із борошнистою росою хрестоцвітих (Erysiphe cruciferarum) на ріпаку ми стикаємося навесні, в період після цвітіння. Розвитку цієї хвороби сприяють висока температура повітря, нестабільний режим зволоження та слабка провітрюваність посівів. Однак торік, восени 2023-го, нам не раз надходили сигнали про розвиток борошнистої роси на ріпаку під час осінньої вегетації. А вже навесні 2024-го подекуди спостерігався епіфітотійний розвиток цієї хвороби після цвітіння культури. Тому особливості цієї хвороби теж варті уваги.
Візуальні симптоми борошнистої роси на ріпаку не відрізняються від симптомів, що їх викликають борошнисторосяні гриби на інших культурах. Тобто ключовий візуальний симптом для діагностування — утворення білого, подібного до борошна нальоту на всіх вегетативних органах рослини (рис. 5а). В окремих випадках, залежно від гібрида, може спостерігатися некротизація тканин навкруги ураження, що ускладнює діагностування (рис. 5b). З огляду на суттєве поширення борошнистої роси цього року і на той факт, що патоген зберігається у вигляді спочиваючих спор на рослинних рештка і ґрунті, є підстави очікувати на борошнисту росу й цієї осені. Осінній розвиток борошнистої роси може завдати додаткових клопотів, адже названі вище фунгіциди — регулятори росту недостатньо ефективні в контролі цієї хвороби. Отже, знадобиться додаткове внесення спеціалізованих фунгіцидів саме проти борошнистої роси.
Крім того, прямий вплив на ефективність проти хвороб узагалі має фізична норма діючої речовини фунгіциду, що його ми застосовуємо. Це важливо пам’ятати, бо нині з’являються комбіновані морфорегулятори — фунгіциди, які містять триазольний (фунгіцидний) складник у поєднанні з регуляторами росту (хлормекват-хлоридом чи мепікват-хлоридом), які не мають фунгіцидної дії. При цьому вміст фунгіцидного складника в таких препаратах зазвичай знижений, бо основний акцент робиться саме на рістрегулятивних властивостях. У цьому випадку не варто очікувати від таких препаратів видатних фунгіцидних властивостей.
Отже, можна зробити висновок, що найпоширеніші однокомпонентні морфорегулятори — фунгіциди часто не можуть у повній мірі вирішити обидва завдання — захистити від хвороб і одночасно сформувати рослину з необхідними параметрами. Тому в умовах зрослого тиску хвороб треба шукати рішення, яке поєднуватимуть ці важливі якості. І таке рішення є.
Чому саме Сетар®?
Ключ до успіху Сетар® — два його складники, один із яких (дифеноконазол) відповідає за надійний і тривалий захист від хвороб, подовжуючи роботу листового апарату та накопичення цукрів. Дифеноконазол забезпечує вищу ефективність порівняно з іншими діючими речовинами того самого хімічного класу, що застосовуються на ріпаку для контролю фомозу, і має ще низку відмінностей, як-от триваліша ефективність. Другий складник Сетар® — паклобутразол, який забезпечує рістрегулятивну дію.
Так, на відміну від багатьох продуктів, ми маємо справді універсальний препарат, який поєднує виражений вплив на морфологію рослин, попереджаючи переростання, і демонструє набагато вищу ефективність у контролі хвороб ріпаку порівняно з більшістю стандартів на ринку.
Підбиваючи підсумки, можемо впевнено казати, що із Сетар® нам під силу ефективно керувати ростовими процесами рослин ріпаку і забезпечувати надійний захист від хвороб. А результати — це успішна зимівля і вищий потенціал урожайності поля навесні, що становить фундамент для гарного врожаю, чого вам і бажаємо!
Олександр Соловйов,
менеджер із технічної підтримки,
напрям «Фунгіциди на технічних культурах»,
компанія «Сингента»
Джерело: propozitsiya.com
