Аналіз багаторічної динаміки популяції клопа шкідливої черепашки за період 1998–2024 років виявив суттєві зміни не тільки в чисельності, а й у просторовому розподілі шкідника. Найбільший сплеск заселеності посівів клопом, який охопив не лише осередки Степу, а й Лісостеп, розпочався у 2006–2007 роках і досяг піку у 2009 році.
Про це у своїй статті «Шкідник у депресії» в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук Інституту захисту рослин НААН.
Водночас протягом 27-річного періоду досліджень поширення шкідника залишалося нерівномірним. У зоні Степу чисельність шкідника на площах зменшувалася інтенсивніше, ніж у Лісостепу. Особливо стрімко цей процес відбувався у 2016–2024 роках порівняно з попередніми 18 роками.
Дослідники пов’язують багаторічну динаміку популяції клопа шкідливої черепашки насамперед із погодними умовами весняного періоду. На тлі глобального потепління найвираженіші зміни багаторічної динаміки суми ефективних температур (СЕТ) та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) спостерігаються саме в зоні Степу. На північ інтенсивність цих змін поступово зменшується.
Водночас скорочення зони достатнього зволоження ґрунту спричиняє поступове зміщення її межі у північно-західному напрямку. Це, своєю чергою, відображається на поширенні клопа шкідливої черепашки, яке пов’язане зі значеннями ГТК.
Таким чином, в умовах зміни клімату зони екологічного оптимуму клопа шкідливої черепашки поступово розширюються у північному напрямку, що може сприяти його подальшому поширенню за межі традиційної зони масового розвитку.