Через російські атаки на портову інфраструктуру логістичні терміни експорту української агропродукції зросли на 40–50%. Це ускладнює виконання зовнішньоекономічних контрактів і може затримувати повернення валютної виручки, повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Унаслідок ударів по портовій інфраструктурі значну частину вантажопотоків довелося переспрямувати на альтернативні маршрути. Українські експортери активніше використовують Дунайські порти, залізницю та автомобільні шляхи через західний кордон.
Однак пропускна спроможність цих маршрутів обмежена. Додаткові перевантаження під час транспортування збільшують час доставки агропродукції та можуть призводити до затримок із розрахунками за зовнішньоекономічними контрактами.
За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, у серпні Україна змогла експортувати лише 33% від необхідного обсягу агропродукції через обмеження морської логістики.
«Через російські атаки на портову інфраструктуру значну частину вантажопотоків довелося переорієнтовувати на альтернативні маршрути. Це збільшує тривалість доставки та може призводити до затримок у розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами», — зазначив Висоцький.
На тлі логістичних проблем Кабінет Міністрів розширив перелік аграрної продукції, за експортними та імпортними операціями з якою можна продовжувати граничні терміни розрахунків, встановлені Національним банком.
За зверненням резидента Міністерство економіки може видати висновок про продовження такого терміну. Максимальний період продовження становить 180 днів.
До переліку увійшли, зокрема, пшениця, меслин, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку та кользи, насіння соняшнику, соєва, соняшникова, ріпакова та гірчична олії, а також макуха.
У Мінекономіки очікують, що це рішення дозволить врахувати довші терміни доставки агропродукції через воєнні ризики та зменшити ризик фінансових санкцій для експортерів. Йдеться про випадки, коли затримка валютної виручки виникла через обставини, які не залежать від компанії.
Після посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільні судна український морський експорт зерна суттєво скоротився.
У серпні Україна експортувала 981 тис. тонн зернових — у 2,5 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року. Зокрема, на зовнішні ринки поставили 605 тис. тонн пшениці, 306 тис. тонн кукурудзи, 69 тис. тонн ячменю та 11,5 тис. тонн борошна.
За перші два місяці 2026/27 маркетингового року Україна експортувала 3,726 млн тонн зернових і зернобобових культур — на 7,2% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
Експорт пшениці за цей період скоротився на 34,3% — до 1,6 млн тонн, ячменю — на 34,5%, до 368 тис. тонн. Водночас поставки кукурудзи майже подвоїлися — до 1,62 млн тонн.