Українці у 2025 році придбали у Польщі 548 000 квадратних метрів житла, що більше, ніж придбали громадяни всіх інших країн разом. За 2020–2025 роки українці придбали близько 38 500 об’єктів нерухомості загальною вартістю приблизно $5,95 млрд.
За підсумками 2025 року на громадян України припало 54,8% усієї житлової площі, придбаної іноземними фізичними особами в Польщі. Для порівняння, громадяни Білорусі придбали 191 700 кв. м.
Частка українців серед іноземних покупців житла також суттєво зросла. Якщо у 2020 році вона становила близько 39%, то у 2025-му досягла 52,5%.
Водночас за кількістю придбаних об’єктів на тисячу громадян Польща поступається Іспанії. У 2025 році на тисячу українців у Польщі припадало близько шести покупок житла, тоді як в Іспанії цей показник становив 12,5. Польський результат значною мірою пояснюється чисельністю української громади та переходом частини людей від оренди до власного житла.
Середня ціна квадратного метра житла, придбаного українцями у Польщі у 2025 році, становила близько 12 500 злотих. Середня вартість одного об’єкта сягала приблизно $155 000. Основний попит припадає на житло середнього цінового сегмента, а не на найдорожчу нерухомість.
Українці також активно використовують польські банківські кредити для придбання житла. Загалом 184 000 громадян України мають кредитні зобов’язання перед банками Польщі на 13,6 млрд злотих, з яких 78% припадає на іпотечні кредити.
Середній розмір іпотеки українського позичальника становить 459 000 злотих. Це менше, ніж середній кредит громадян Білорусі – 648 000 злотих – та інших іноземців, для яких показник становить близько 652 000 злотих.
За даними, українські позичальники також мають нижчу частку прострочених кредитів. Частка іпотек із простроченням понад 90 днів становить 0,4%, тоді як серед громадян Польщі – 3,3–3,9%, а серед інших іноземців – 11–12%.
Повномасштабна війна змусила мільйони українців залишити свої домівки та шукати безпечного прихистку за кордоном. Для багатьох родин це було вимушене рішення, пов’язане з прямою загрозою життю, втратою житла чи роботи. Водночас виїзд став початком складного етапу – адаптації до нового суспільства, мовного середовища та культурних умов.
Джерело новини: nerukhomi.ua