
16 вересня набув чинності Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Володимир Пугачов, виконавчий та регіональний директор Асоціації «Дунайська Соя» у Східній Європі, розповів про вплив цього закону на виробників сої та потенційні складнощі для фермерів.
Реальні обсяги «сірого» ринку ГМ-культур в Україні
Точної статистики щодо обсягів ГМ-насіння, яке перебуває в «сірій» ринковій зоні, немає, існують лише оціночні дані. За оцінками Асоціації «Дунайська Соя», близько 50% сої в Україні є генетично модифікованою. Щодо ріпаку та кукурудзи, звіти USAID вказують на значно менші показники – приблизно 1–3%.

Необхідність окремих правил допуску для ГМ-насіння
Генетично модифіковане насіння потребує окремих правил допуску та реєстрації, на відміну від класичних сортів. Це пов’язано з необхідністю контролювати ризики, зокрема випадкову контамінацію не-ГМ продукції. Якщо врожай не-ГМ сої забруднюється ГМ-матеріалом, фермер може втратити можливість реалізувати продукцію як не-ГМ і, відповідно, не отримати премію.
Закон передбачає, що державну реєстрацію ГМО може здійснювати виключно власник або володілець майнових прав на нього, а не той, хто просто вирощує насіння.
Бар’єри для легалізації ГМ-сортів в Україні
Одним із чинників, що стримує власників прав на ГМ-сорти від їх легалізації та реєстрації в Україні, є недостатньо врегульоване питання сплати роялті за використання прав інтелектуальної власності. Крім того, існує невизначеність щодо потенційної вартості такого насіння та розміру роялті для фермерів.
Готовність українського бізнесу до роботи з ГМ-продукцією
Український бізнес має багаторічний досвід роботи як з ГМ, так і з не-ГМ продукцією. Фермери, логістичні оператори та переробники знають, як організувати системи контролю якості, запобігати контамінації, очищати транспорт та оформлювати необхідні документи. Багато підприємств вже використовують закриті системи контролю для не-ГМ продукції, щоб мінімізувати ризики перехресного забруднення.

Ризики контамінації для фермерів, які вирощують органічну продукцію
Соя є самозапильною культурою, тому ризик випадкового перезапилення з сусіднього поля мінімальний. Основні ризики виникають під час сівби та збирання, коли техніка може переносити насіння між полями. Також існує ризик змішування продукції під час транспортування чи зберігання. Для запобігання контамінації потрібен контроль на всіх етапах: від насіння та сівби до збирання, транспортування, зберігання й переробки.

Наслідки порушення закону
Закон про ГМО передбачає не лише штрафні санкції, а й коригувальні заходи, такі як вилучення продукції з обігу або її знищення. Ці заходи можуть мати значний стримувальний ефект для бізнесу, забезпечуючи безпеку та захищаючи економічні права учасників ринку, які працюють відповідно до законодавства.
Забезпечення доступу до сертифікованого не-ГМ насіння
Важливо, щоб насіннєві компанії та дистриб’ютори забезпечили фермерам доступ до оригінального сертифікованого не-ГМ насіння на прийнятних умовах, особливо в умовах складних економічних обставин. Попри наявність достатньої кількості не-ГМ насіння, питання фінансової доступності є ключовим, особливо для малих і середніх фермерів. Економічні стимули ринку та підтримка ініціатив, спрямованих на перехід фермерів до використання оригінального сертифікованого насіння, можуть відіграти важливу роль.
Для довідки
Для українських виробників, які планують продавати сою на європейський ринок, важливим є забезпечення чистоти партії та простежуваність. Асоціація «Дунайська Соя» надає виробникам, переробникам та трейдерам прямий вихід на європейський ринок не-ГМ продукції, яка має відповідати суворим вимогам:
- Виключно не-ГМ: продукція повинна відповідати стандартам Donau Soja або Europe Soya.
- Сертифіковане насіння: має бути оригінальним, сертифікованим і внесеним до Державного реєстру сортів.
- Відповідне походження: насіння та врожай мають походити з визначеного географічного регіону.
- Високі посівні якості: насіння перевіряють на схожість, відсутність карантинних бур’янів, шкідників і хвороб.
Асоціація «Дунайська Соя» залучає незалежні органи сертифікації для проведення триетапного аудиту. Асоціація супроводжує виробника від вирощування до реалізації продукції та допомагає організувати її експорт на ринки ЄС.
За матеріалами: propozitsiya.com
