Згідно з декількома науковими дослідженнями, за останні 30 років зникло три чверті всіх комах. Щоб протистояти цьому спаду, вчені з 13 країн співпрацюють у рамках нового підходу у рамках проєкту AGRI4POL. На відміну від агроекологічного управління, дослідники прагнуть зробити сільськогосподарські культури, а не довкілля, більш привабливими для запилювачів, таких як дикі бджоли та метелики. Про розповідають вчені з Дослідницького центру Wageningen University (Нідерланди), пише propozitsiya.com.
«У рамках проекту AGRI4POL ми прагнемо створити безпрограшну ситуацію як для фермерів, так і для комах», — говорить науковий співробітник Андріс Темме з Університету та дослідницького центру Вагенінгена.
80 % сільськогосподарських культур і третина сільськогосподарського виробництва залежать від комах, що запилюють. «Однак селекціонери рослин раніше зазвичай ігнорували привабливість квітів для запилювачів, – каже Темме. — У результаті комахи віддають перевагу польовим квітам, аніж сільськогосподарським культурам у польовому та садівничому секторах, а ці польові квіти стають дедалі рідкісними».
Це лише одна з причин скорочення чисельності комах, пояснює еколог Тейс Фейєн з Wageningen University & Research: «Природних місць проживання стає менше, а те, що залишилося, менш різноманітне і часто не пов’язане з іншими природними зонами. Крім того, надлишок азоту та використання інсектицидів також відіграють свою роль».
Іншою важливою причиною є монокультурне землеробство. «Це зумовлює одностороннє постачання запилювачів їжею та нестачу придатних для гніздування місць, що ускладнює їхнє виживання та розмноження у сільськогосподарських районах. Це не лише призводить до дисбалансу екосистем, а й знижує врожайність культур, запилення яких залежить від комах», — пояснює Фейєн.
Для вирішення цих проблем проект AGRI4POL фокусується на підвищенні привабливості сільськогосподарських культур для запилювачів. Вчені хочуть добитися змін по всій Європі. Сільськогосподарські культури більше не повинні негативно впливати на чисельність комах, а повинні сприяти їхньому відновленню.
«Ми бачимо відмінності в привабливості між сортами тих самих культур, але поки не знаємо точно, чому це так, — каже Фейєн. – Це через кількість нектару? Білків у пилку? Летючих речовин, якими квіти приваблюють запилювачів? Або, можливо, візуальних сигналів, таких як УФ-смуги на пелюстках, що вказують на комаху, куди летіти? Ми маємо намір вивчити усі ці елементи».
«Знання, які ми отримуємо, можна використовувати для адаптації існуючих сортів сільськогосподарських культур чи розробки нових. Мета — створити рівні умови як для запилювачів, так і для фермерів, де сільськогосподарські культури привабливі для комах-запилювачів, а фермери отримують вигоду від більш високих врожаїв і більш якісного врожаю», — говорить Темме.
В рамках AGRI4POL дослідники з Wageningen University & Research та їхні французькі колеги в основному зосереджені на соняшнику та кормових бобах. «У Франції ми проводимо великі випробування, в ході яких камери фіксують скільки комах і які види відвідують різні сорти. Потім ми використовуємо штучний інтелект для аналізу цих зображень. Це є абсолютно новим підходом до вивчення оброблюваних культур», — пояснює Теммі.
Наступний крок – використовувати найбільш привабливі сорти. Це також потребує іншого погляду на сільське господарство. «Наприклад, можна комбінувати різні сорти однієї й тієї культури чи навіть кількох культур, щоб продовжити період цвітіння. Для успішного підходу слід розглядати всю систему вирощування», — каже Фейєн.
Тема підкреслює потенційні вигоди для фермера: «Соняшник і боби лише виграють від кращого запилення. Це може забезпечити більш високу врожайність та знизити ризик браку запилювачів».
«Новий підхід є важливим кроком на шляху до збереження біорізноманіття і дає можливість звернути негативну тенденцію до позитивної, де фермери та природа посилюють один одного», — робить висновок Фейєн.
Бджола виду Eucera, цих бджіл часто називають «довгорогими» через довгі вусики. Фото: Девід Клейн
Джерело: propozitsiya.com
