Тимчасове застосування Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі запрацювало із 1 січня 2016 року. А вже з 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності в повному обсязі.
Ольга Трофімцева, колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції, висловила свої міркування щодо шестиріччя з нагоди вільної торгівлі з ЄС.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на “Європейську правду”.
Тим не менш “нульовою” точку відліку нової торговельної парадигми для України можна вважати 2013 рік — останній рік “старої” торгівлі. Адже з 3 квітня 2014 року запрацював режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, який діяв до початку застосування Розділу IV УА.
Виходить, вже майже шість років Україна живе в умовах вільної торгівлі з ЄС.
Що змінилося за цей час, в першу чергу — в аграрній сфері? Перш за все, на 13% зріс аграрний товарообіг з ЄС — з $7,6 млрд у 2013 році до $8,5 млрд у минулому.
Загалом за ці роки країни ЄС тільки посилили свої позиції у рейтингу найбільших споживачів української агарної продукції. Їхня частка у загальних поставках збільшилась з 26 до 33%. При цьому наші експортні поставки в ЄС за цей період збільшилися більш ніж на третину — з $4,5 млрд до $6,1 млрд.
Базою українського експорту до ЄС традиційно є велика четвірка товарів сировинного характеру та неповного виробничого циклу: зернові та олійні культури, рослинні олії, шроти. Нині ситуація зберігається, сукупні експортні поставки за цими товарними групами збільшились на $1,1 млрд та досягали позначки у $5,1 млрд.
Водночас якщо у 2013 році частка сировинного агроекспорту займала 89% загального обсягу, то у 2018 році — 82%.
Це свідчить про зростаючий попит і на інші українські товари, причому обсяги їхніх поставок ростуть швидше.
Серед яскравих прикладів варто виділити такі:
- – М’ясо птиці — $233,2 млн (2018 рік) проти $1,1 млн (2013 рік);
- – Цукор та вироби з нього — $68,9 млн проти $29,2 млн;
- – Шоколадні вироби — $47,1 млн проти $19,5 млн;
- – Мед — $78,3 млн проти $41,8 млн;
- – Вершкове масло — $17,1 млн проти $0,01 млн;
- – Овочева група — $92,3 млн проти $22,8 млн;
- – Фруктова група — $152,9 млн проти $82,5 млн;
- – Яйця — $12,4 млн проти $0,001 млн.
Це далеко не повний перелік, але він дає уявлення про масштаб тренду та підтверджує тезу: “Лідируючі позиції на ринках сировини — підґрунтя для просування готової продукції!”.
Українська продукція уже сьогодні присутня на європейському ринку “в кожному чорничному пирозі” та “в кожній запеченій курці” на рівні інгредієнтної або фуражної складових.
Джерело: propozitsiya.com
