Потреба в лущенні стерні культур раннього обмолоту (як-то ячмінь, ріпак, пшениця, горох та ін.) ні в кого не викликає запитань. Для закриття вологи, стимулювання проростання падалиці та прискорення мінералізації пожнивних решток цю операцію виконують із мінімальним розривом від комбайнування.
Щодо лущення пожнивних решток культур пізнього обмолоту (як то пізня соя, соняшник, зернова кукурудза та ін.) до сих пір точаться дискусії. Адже невдовзі після обмолоту приходять сезон дощів та низькі температури. Закриття вологи стає менш актуальним, а ймовірність появи падалиці не висока.
В цій статті ми розглянемо чи варто проводити лущення культур пізнього обмолоту та яким характеристикам має відповідати техніка для цього.
Лущити чи не лущити?
Сучасні ґрунтообробні знаряддя мають високу прохідність. В незалежності від того, надаєте ви перевагу оранці чи рихленню, сучасна техніка може обробити не злущену кукурудзу чи соняшник і не забиватись. При виборі плуга з високою прохідністю звертайте увагу на: відстань між корпусами (від 100 см і більше), висоту рами (в базі — 80 см, опційно — 90 см) та можливості налаштування передплужників (як за висотою, так і за відстанню до корпуса). До характеристик стерньового культиватора, що вказуватимуть на його придатність працювати по великій кількості пожнивних решток, можна віднести: висоту рами (від 80 см), відстань між лапами на одній балці (від 90 см) та відстань між балками (від 80 см). Відмова від лущення економить дизель і, за якісної роботи комбайна, не заважає основному обробітку. То може й не лущити?
Обробіток дисковою бороною пожнивних решток соняшника та кукурудзи переслідує одразу дві мети – подрібнення пожнивних решток та загортання їх у ґрунт. Розкладанням пожнивних решток займається ґрунтова біота і нашим завданням є створення умов, за яких цей процес буде відбуватись інтенсивно. Подрібнення в рази збільшує площу контакту пожнивних решток з ґрунтовою біотою. Особливо важливо якісне подрібнення пожнивних решток культур з жорсткою структурою (як зернова кукурудза), що мають природньо повільну мінералізацію. Під час загортання в ґрунт потрібно дотримати балансу — це має бути не надто багато ґрунту, аби уникнути консервування, але достатньо ґрунту щоб забезпечити високу популяцію ґрунтової біоти на пожнивних рештках. Оптимумом вважають 1 см глибини для загортання 1 тонни пожнивних решток.
Якщо на полі планується оранка, то лущення проводять на глибину не більшу за третину глибини оранки та на цю ж глибину налаштовують передплужники (наприклад, при оранці на 30 см, лущать та налаштовують передплужники на глибину до 10 см). Попереднє лущення знищує центр кореневої системи і це покращує кришення при основному обробітку. Також лущення створює на поверхні мульчу з подрібнених пожнивних решток та ґрунту. За обороту пласта на дно борозни потрапляє саме ця мульча, що попереджує утворення солом’яних матів, герметизації пожнивних та не перешкоджає вільному росту вглиб кореневої системи наступної культури.
Для рихлення, як основного обробітку, обирають машини в яких робочі органи розтягнуті вздовж машини. Це гарантує високу прохідність. Разом з тим, видовжена робоча зона посилює сепарування – важкі частки ґрунту встигають впасти донизу, а легші частки пожнивних решток зосереджуються зверху. Попереднє лущення покращує розподіл пожнивних решток за глибиною, навіть за умови рихлення.
Культури пізнього обмолоту (такі як соя, соняшник та зернова кукурудза) менше потребують закриття вологи слідом за комбайном, та й ймовірність проростання падалиці на них не висока. Попри це, якісний менеджмент пожнивних решток все ж потребує лущення.
Чим лущити?
Ринок дискових борін доволі великий. На які характеристики варто орієнтуватись у виборі дискової для роботи по культурам пізнього обмолоту?
По-перше, нам потрібна висока прохідність.
Зверніть увагу на висоту рами. Чим вища рама, тим менші ризики забивання. Разом з тим, висока рама означає високо розміщений центр маси, більшу схильність конструкції до розхитування та меншу придатність роботи на високих швидкостях. Висота рами – це компроміс між високою прохідністю та високою швидкістю роботи. Варто орієнтуватись на 70–80 см.
Другий параметр – відстань між рядами дисків. Чим більша відстань, тим більша прохідність. Разом з тим, велика відстань між рядами дисків означає гірше копіювання поверхні вздовж руху та гіршу якість загортання пожнивних решток. Останнє в наслідок сепарації, коди важча земля та легші пожнивні встигають розподілитись за глибиною розміщення. Відстань між рядами дисків – це компроміс між великою прохідністю та якістю копіювання поверхні та загортання пожнивних. Варто орієнтуватись на величину від 90 см.
Третій параметр – тип котка. Якість контакту ґрунтової біоти та пожнивних решток покращується за умови зворотного ущільнення. Дискова має бути оснащеною котком. Інша справа, що єдиного ідеального котка не існує. Варто підбирати коток під завдання та умови на полі. Лущення культур пізнього обмолоту часто проходить у перезволожених умовах, тому варто орієнтуватись на котки не схильні до залипання та оснащені чистиками.
По-друге, нам потрібно високу якість подрібнення та замішування.
Зверніть увагу на діаметр диску та максимальну допустиму глибину. Зернова кукурудза може лишати велику кількість пожнивних решток і на кожну тонну буде потрібно сантиметр робочої глибини. Разом з тим, нам потрібно саме лущення з якісним розподілом пожнивних решток по глибині, а не глибоке дискування з переважною часткою решток на глибині обробітку. Варто орієнтуватись на диски діаметром 550–610 мм та максимальну робочу глибину в 12–15 см.
Другий параметр – форма диска та кути атаки. Для роботи по стерні краще підходять диски з вирізною кромкою. Сферична форма буде краще підрізати та замішувати масу. Також за оборот пласта буде відповідати кут атаки по вертикалі. Разом із тим, зі збільшенням кута атаки по вертикалі зростає і пляма контакту диска з ґрунтом. Значно завалені диски збільшують ризик того, що в якийсь момент борона просто почне їхати на них як на лижах. Це зменшує максимально допустиму робочу швидкість та збільшує ущільнення під обробленим шаром. Кут атаки по вертикалі – це компроміс між якісним замішуванням та гарантією входження в ґрунт навіть за сухих переущільнених умов. Варто орієнтуватись на 5–10 градусів.
Третій параметр – подрібнюючий коток. Це ножовий валець, що опційно встановлюється перед першим рядом дисків. Він особливо ефективний на пожнивних рештках ріпаку, соняшнику та зернової кукурудзи. Його якісна робота потребує високої швидкості, тому встановлювати цю опцію варто лише на дискові борони призначені для швидкісної роботи. Зверніть увагу на відстань між сусідніми ножами. Саме вона буде визначати величину подрібнення. Варто орієнтуватись на 15–20 см.
Дискова борона POETTINGER TERRADISC – це швидкісний концепт, що може виконувати якісно як класичне лущення на глибину 5-7 см, так і глибший обробіток на глибину до 15 см. Оптимальне поєднання інженерних рішень дає можливість якісно виконувати роботу навіть по великій кількості пожнивних решток. Лущення пожнивних решток зернової кукурудзи їй до снаги.
Володимир Мірненко,
ТОВ «Пьотінгер Україна» https://www.poettinger.at/go/UKR
Джерело: propozitsiya.com
