Всеукраїнська Аграрна Рада, у складі Української Ради Бізнесу, до якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, звернулась до влади з проханням переглянути низку пунктів Національної стратегії доходів (НСД) до 2030 року, в якій визначено напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ВАР.
Зокрема, ВАР виступає проти пропозиції скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору. На їхню думку, за поточних умов така ініціатива призведе до зменшення надходжень бюджетів усіх рівнів, а не збільшення, як це передбачено стратегією. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну аграрії не можуть продавати більшість традиційних видів агропродукції вище собівартості через ускладнення та здорожчання логістичних маршрутів України.
«Згідно даних Мінагрополітики, наразі виробництво більшості с/г культур є абсолютно збитковим. В той же час, аграрії продовжують платити фіксований податок (як плата за спрощений облік), а у випадку з податком на прибуток не сплатили б нічого. В той же час, у післявоєнні часи, скасування спрощеної системи призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами інших країн, якщо вони не отримають аналогічні умови по дотаціям як в країнах ЄС (від 250 євро на гектар земель в обробітку)», – йдеться у зверненні.
Також члени Української Ради Бізнесу, закликали переглянути низку пунктів стратегії, які стосуються оподаткування та роботи контролюючих органів, зокрема:
- надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду;
- впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО;
- ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування;
- звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування шляхом виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності;
- підвищення акцизів на пальне;
- отримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень);
- відсутність якісних індикаторів черговості реалізації етапів НСД;
- концентрація зусиль виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки.
«Надскладне та недружне до бізнесу податкове законодавство не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку та сприяти швидкому економічному відновленню. Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування, спровокує ще більш агресивну модель взаємодії органів ДПС з платниками податків», – звернули увагу члени Української ради бізнесу.
Разом з тим, стратегія містить і низку важливих для реалізації пунктів, які представники бізнесу очікують багато років. Зокрема це мінімізація корупції, цифровізація та кроки направлені до інтеграції із законодавством Євросоюзу.
Українська Рада Бізнесу закликала Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати обговорення Національної стратегії доходів, за участі експертів та бізнес-асоціацій, надати економічне обґрунтування до зазначених у зверненні пунктів Стратегії, та врахувати пропозиції українського бізнесу.
Джерело: propozitsiya.com
