Інвестиції в агросектор — один із варіантів, куди можна вкласти свої гроші, аби їх не «з’їла» інфляція. Які є варіанти вкладів у цю галузь та на яку дохідність можна розраховувати, інвестуючи в землю, розповів фінансовий експерт Олексій Козирев.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на finance.
Купівля безпосередньо землі
У такий спосіб можна отримувати дохідність 6-10% за рахунок здачі придбаних земель в оренду. Через війну купити землю можна за досить низькою ціною, а надалі — розраховувати на потенціальну експорто-орієнтовану модель та валютну виручку.
Серед недоліків цього варіанту — значний поріг входу та обмеження держави стосовно обсягів купівлі такої землі. Експерт нагадав, що до 2024 року купувати сільськогосподарську землю в Україні можуть лише фізособи та з обмеженням 100 га, а юридичні особи отримають це право з 1 січня 2024 року. Однак у парламенті вже є пропозиції перенести цей термін через війну в країні.
«Враховуючи зараз воєнні ризики, закриття баз даних та кадастрів на початку війни, необхідність розмінування значних деокупованих територій — зараз угод небагато. Розмінування для одного гектару оцінюється в 40-50 тис. грн», — розповідає експерт.
У лютому 2023 року гектар землі за договорами купівлі-продажу найвище оцінювався в таких областях:
- Івано-Франківській — 167 900 грн (близько $4590 за офіційним курсом);
- Львівській — 128 143 грн (близько $3500);
- Київській — 74 573 ($2040);
- Вінницькій — 60 805 ($1662);
- Закарпатській — 50 264 ($1374).
«Тобто ми розуміємо, що зараз в Україні унікальна ситуація для інвестора, коли він може придбати землю майже на ціновому «дні», — зазначає Козирев.
Агрохолдинги
Як каже фінансовий експерт, зараз можна досить дешево придбати акції, які потенційно зростатимуть після війни, й отримувати з них дивіденди.
«Переважно так можна отримувати дохід за рахунок спекулятивного зростання вартості акцій та в невеликій мірі — за рахунок дивідендів. Зазвичай дивіденди низькі — 3-6% річних, буває і більше. Але основний дохід — саме за рахунок збільшення вартості акцій», — каже спікер.
За його словами, поріг входу, щоб мати вплив на поведінку самого агрохолдингу — великі суми в мільйонах гривень, але якщо просто є бажання бути рядовим акціонером — біля 10-20 тисяч гривень мінімум.
«Деякі агрохолдинги ще випускають облігації — вони з фіксованою дохідністю, але я нагадую, що акція дає хоч можливість в управлінні компанією, а облігація — тільки фіксований дохід без права на будь-яке керування компанією. Крім того, є нюанси, якщо компанія збанкрутіє — по облігаціях ви можете не отримати нічого», — попередив Козирев.
Інвестиції через фонди
Зазвичай фонди в Україні невеликі та публічні — вони беруть землю в оренду, тобто не купують її. Для цього варіанту характерний низький поріг входу, інвестиції робляться в гривні, також автоматично йде оподаткування за пільговою ставкою 9%.
Як зазначив спікер, поріг входу становить від 1 тисячі гривень, проте в нинішніх реаліях він може становити від 10 тисяч гривень. Як приклад, Перший український аграрний фонд, що має 1500 га землі в Україні. Влітку капіталізація становила біля 80 млн гривень на 1500 га.
Обслуговування агросектору та логістичні компанії
Це вклад у компанії, що обслуговують аграрний сектор, наприклад: агродрони, деякі процеси механізації, оренда мінітракторів та інше. Але поріг входу тут від 30 до 100 тисяч доларів і більше — це залежить від виду діяльності.
Щодо тих же самих автоперевезень, судноплавства — тут поріг входу як мінімум від 300-500 тисяч євро.
Рентабельність — до 8-18% за рік в залежності від напрямку та специфіки.
Джерело: propozitsiya.com