Документи, що підтверджують право власності людини на землю, поділяються на кілька основних груп залежно від того, коли особа стає власником ділянки та узаконила її. У цьому випадку важливу роль грає рік видачі.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на допис на facebook сторінці Вадима Свиридюка.
Документи, які видані протягом 1992-2001 року
Державний акт на земельну ділянку рожевого (червоного) кольору, який не містив кадастрового номеру земельної ділянки. Отже, ділянка не була виділена в натурі та не мала конкретних меж.
Рожеві акти могли містити дані щодо декількох земельних ділянок з різними цільовими призначеннями. Наприклад, для ведення особистого селянського господарства, а також для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Це спричиняло деякі незручності у випадку, коли власник мав намір передати (продати, подарувати) одну з ділянок іншій особі.
Якщо в людини є такий державний акт на земельну ділянку рожевого кольору без кадастрового номеру, то для переоформлення земельної ділянки має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
На підставі розробленої технічної документації державний кадастровий реєстратор вносить земельну ділянку до державного земельного кадастру та здійснює присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.
Виконання вказаних вище дій підтверджує виданий реєстратором витяг з Державного земельного кадастру.
Документи, які видані протягом 2002-2008 років
У жовтні 2001 року був прийнятий Земельний кодекс України. Уже з наступного року державні акти на землю видавали в новій формі — документи мали типовий зелений колір.
У новому держакті вже не можна було зазначати більше однієї земельної ділянки. Введення в дію бази державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.
Особливістю було те, що зелений держакт дозволяв визначення часток співвласників земельної ділянки безпосередньо у формі самого держакту.
Державний акт зеленого кольору, як і рожевий, залишається чинним і по теперішній час. Проте, для укладення будь-яких угод щодо земельної ділянки, в будь-якому випадку необхідно отримати витяг з державного земельного кадастру.
Документи, які видані протягом 2009-2012 років
У 2008 році державні акти попереднього зразка були вдосконалені. Оновлені держакти друкували на бланках синього кольору.
Основні зміни до форми полягали в доповненні держакту окремим полем для зазначення ідентифікаційного номеру (коду) власника земельної ділянки.
До цього часу власника земельної ділянки ідентифікували за прізвищем, іменем та по-батькові. Якщо юридична особа — то за назвою підприємства. Коли ім’я чи назву зазначали з помилками, то виникали проблеми, пов’язані з розпорядженням правами щодо такої земельної ділянки.
Державний акт із помилками не давав можливості укласти будь-які угоди. Вирішували таку проблему, наприклад, за допомогою видачі дублікату держакту через втрату держакту з помилкою.
Оновлена форма держакту зразка 2008 року дозволила уникати подібних проблем.
Державний акт синього кольору також залишається чинним досі, але для розпорядження правами щодо земельного ділянки необхідно отримати витяг з ДЗК (державного земельного кадастру).
Документи, які видані в 2013-2015 роках
У цей період основними документами, що підтверджували право володіння землею, були витяг та свідоцтво.
Саме в 2013 році на законодавчому рівні було розділено поняття реєстрації даних щодо земельної ділянки в кадастрі та поняття реєстрації прав (власності, користування, сервітуту абощо) щодо земельної ділянки.
Отже, внесенням даних щодо земельної ділянки в державний земельний кадастр, в тому числі, присвоєнням кадастрового номеру, займаються органи Держгеокадастру (Держземагентства).
Реєстрацію прав же здійснюють органи місцевого самоврядування, які підконтрольні Міністерству юстиції.
Отже, в якості підтвердження внесення даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру видається витяг з кадастру.
На підтвердження реєстрації права щодо земельної ділянки — витяг (свідоцтво) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Документи з 2016 року
Із 2016 року і донині за результатами реєстрації права на земельну ділянку видається тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку більше не видається.
Джерело: propozitsiya.com
