Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні планує затвердити Рекомендації комітетських слухань на тему: «Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з ЄС».
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.com.ua.
Документ узагальнюватиме пропозиції, висловлені народними депутатами, науковцями, представниками галузевих асоціацій, іноземними експертами під час недавнього обговорення у Верховній Раді особливостей та перспектив торгівлі з країнами Євросоюзу.
За словами голови комітету М. Сольського, експорт агропродукції нині є одним з основних напрямів у розширенні торгівлі з ЄС. Водночас доступ на ринки ЄС сприяє підвищенню конкурентоспроможності виготовленої в Україні продукції тваринного та рослинного походження, тож і у наших громадян з’являється більше можливостей споживати безпечні харчі. Конкуренція, нові вимоги до якості змушують підприємства здійснювати модернізацію потужностей та удосконалювати виробничі процеси.
З часу підписання Угоди про асоціацію (у 2014 році) експорт агропродукції з України до ЄС зріс на 52% — до 6,6 мільярда доларів за 11 місяців 2019 року, поінформував учасників комітетських слухань заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торгпред України Тарас Качка.
При цьому агропродукція залишається однією з ключових товарних позицій у загальному українському експорті до Євросоюзу — і сягає 35%. У поставках традиційно домінують зернові, олійні культури та олія.
Також за цей період зріс експорт цілої низки інших товарів, зокрема, м’яса птиці та субпродуктів, плодів та горіхів, кондитерських виробів, яєць тощо.
Чи не найбільша увага, зазначає Тарас Качка, завжди прикута до квот на експорт до ЄС.
Нині щодо аграрної продукції діє 40 тарифних квот. Використовуються 32 з них. Одинадцять торік були вичерпані повністю — на зернові (кукурудзу, пшеницю), цукор, ячмінну крупу і борошно, мед, виноградний та яблучний соки, консервовані томати, крохмаль, вершкове масло, м’ясо птиці.
«І, на жаль, — визнає Тарас Качка, — мита, які застосовуються поза межами квот, окрім зернових, на ці продукти дуже високі».
Утім, Тарас Качка пропонує оптимістично сприймати проблемні питання: мовляв, «квоти — це ті додаткові можливості, які є…».
На мед у нас діє квота… і зимові свята завершуються новиною, що Україна вже вичерпала свою річну квоту на цей солодкий продукт — зазвичай, 14-15 січня. Але й після цього експорт меду до Європейського Союзу не зупиняється — постачаємо в Італію… Просто платиться мито в розмірі 17%…».
Під час комітетських слухань представники профільних асоціацій озвучили немало болючих проблем, які виникають у торгівельних відносинах з країнами об’єднаної Європи і потребують розв’язання найближчим часом.
Зокрема, акцентувалася увага на невирішені питання визнання ЄС еквівалентності системи офіційного контролю та сертифікації насіння зернових культур в Україні з метою отримання дозволу ЄС на експорт насіння зернових культур українського походження.
Висловлювалися навіть пропозиції щодо необхідності спрощення процедури митного оформлення презентаційної виноробної продукції, яка вивозиться за межі митної території нашої держави для представлення її на виставках, форумах та інших міжнародних заходах.
Джерело: propozitsiya.com
