Різниця ціни олії або цукру у Польщі та Україні вже сягає 30-50%. Фото свіжих пропозицій у польському маркеті. Один злотий коштує сім гривень
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на glavcom.
В Україні стрімко ростуть ціни на продовольство. Інформація про це вперше за останні роки заполонила новинні стрічки. Падіння валового збору і масований експорт зерна справляють негативний ефект на внутрішній споживчий ринок. Спочатку пшениця, соняшник, а за ними хліб, олія та борошно почали стрімко зростати в ціні. З чим пов’язана така динаміка і чому попри великі врожаї держава не спроможна стримати подорожчання? Це питання тепер актуальне для кожного, хто ходить до крамниці.
Треба визнати, що останні події на ринку сільгосппродукції були цілком прогнозованими. Недалекоглядна державна політика у сфері експорту зерна наклалася на пандемію. Але Київ не чув закликів ні внутрішніх виробників продуктів харчування, ні ЗМІ, ні навіть ООН. Минулого року вона попереджала держави про ймовірну глобальну продовольчу кризу.
Вже в лютому загальне зростання цін в Україні склало 7,2% в річному вимірі. Як результат, на початку березня Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (цікаво, що у нас вже відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства) забило на сполох. Були ініційовані зустрічі з виробниками сільгосппродукції, переробниками і торговими мережами. Влада ініціювала підписання меморандуму, який би обмежував подорожчання соціально значущих продуктів.
Соціально значущі продукти харчування — це продукти, націнка виробника і продавця на які не може перевищувати в сумі 15%. Уряд періодично то скасовує таке держрегулювання, то відновлює. Останній раз список був уточнений 22 квітня 2020 року.
Але в підсумку для виправлення ситуації, що склалася, уряд не зробив нічого. Основна проблема не вирішена. А корінь її ось де…
Нагадаємо, в розпал пандемії уряд замість того, аби турбуватись про продовольчу безпеку держави і цінову стабільність, всіляко сприяв торговим компаніям експортувати зерно нового врожаю. А він, нагадаємо, був суттєво меншим за попередній. Сторони (влада і трейдери) узгодили меморандум, згідно з яким вивезти планувалось 17,5 млн тонн пшениці і 24 млн тонн кукурудзи. Це підносилось урядом і структурами, що лобіюють інтереси зернотрейдерів, як найбільше досягнення.
Як запевняв в кінці 2020 року президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов, урожай зернових був настільки хорошим (хоча він насправді скоротився на 13% в порівнянні з 2019 роком до 65,4 млн тонн), що надлишки просто в черговий раз нікуди дівати. Внутрішнє споживання пшениці — 7,5 млн тонн, а виручка від продажу аграрної сировини становить до 40% всіх валютних надходжень держави.
В уряді також регулярно підкреслюють, що продаж українського зерна до понад 100 країн світу не тільки приносить аграріям і державі доходи, а й гарантує Україні репутацію надійного і прогнозованого партнера, який здатний забезпечити продовольчу безпеку інших країн.
Україна так піклувалась про світову продовольчу безпеку, що з 2021 року сама почала імпорт пшениці.
Але чомусь піклуючись про сотню держав, уряд України забуває про продовольчу безпеку власних громадян. Події 2003 року, коли Україна розпродала практично всю пшеницю, а потім була змушена втридорога купувати її в Казахстані, нинішній владі, мабуть, невідомі.
Ще в березні 2020 року, на самому початку карантину, українські пекарі i борошномели просили обмежити експорт зерна, щоб не допустити зростання цін на хліб. Цього зроблено не було. А ось, наприклад, Росія, яка теж має в останні роки рекордні врожаї, чомусь запровадила квоти на експорт пшениці. Багатий на зерно Казахстан взагалі ввів обмеження навіть на вивезення готової продукції — круп і борошна. Це вже не кажучи про Китай: там почали скуповувати всіляку сировину — починаючи від залізної руди, закінчуючи зерном. Хтозна, як справа у пандемію обернеться, а стратегічні запаси не завадять.
Україна ж пішла своїм особливим шляхом, підтверджуючи «репутацію надійного і прогнозованого партнера». Але урожай в 2020 році, щоб не говорили зацікавлені в експорті структури, виявився значно меншим за попередні за всіма ключовими позиціями.
Що ж маємо тепер. До кінця 2021 року, за оцінками експертів, інфляція може досягти показника 10%. Економіка України в минулому році впала після чотирьох років зростання, купівельна спроможність населення також знижується, а ціни зростають.
Джерело: propozitsiya.com
