У Польщі та інших країнах Євросоюзу активно обговорюють способи підтримки садівників в зв’язку з перевиробництвом яблук і рекордно низькими цінами на них. У той же час Україна експортує своє яблуко за рекордно високими цінами, в тому числі і в той же Євросоюз і навіть до Польщі. Аналітики EastFruit намагалися розібратися в тому, чому це стало можливим і що стало причиною такого успіху. Та й чи можна це вважати успіхом? Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.
Важливо підкреслити, що роком раніше ціни на яблуко в Європі були рекордно високими внаслідок неврожаю. Тому країни ЄС охоче купували яблуко, в тому числі і в Україні. У цьому ж сезоні середні оптові ціни на яблуко в більшості країн ЄС значно нижче, іноді навіть в два рази. Як сказав один з обурених польських садівників місцевому телеканалу: «Попит на яблуко дуже низький, а вимоги до якості настільки високі, що здається, що покупці хочуть від нас якихось квадратних яєць за мізерною ціною».
Звернемося до даних статистики, щоб зрозуміти, що відбувається. Середня ціна яблук, експортованих з України за перші сім місяців сезону 2018/19 років (серпень – лютий) склала 34,3 цента США за кг, в той час, як середня ціна експортованих яблук за той же період минулого сезону становила 31,4 цента США за кг. Таким чином середня ціна експорту в порівнянні з минулим роком зросла на 9%.
Звичайно, частина експортованого яблука призначалася для переробки, тому логічно буде припустити, що промислового яблука, можливо, експортувалося в минулому сезоні більше, ніж в цьому. Насправді обсяг експорту промислового яблука порівняний, але в цьому сезоні його питома вага нижче, так як десертного яблука експортовано більше. Правда в минулому сезоні ціни на промислове яблуко були в кілька разів вище, ніж в цьому, тому зниження питомої ваги експорту промислового яблука компенсується з лишком нижчою ціною в цьому році. Значить цей фактор можна не враховувати.
У чому ж причина більш високої ціни в цьому сезоні? А основна причина в тому, що Україна стала продавати яблуко на ринки, де за них можуть платити більш високу ціну. Поставки українського яблука в Сінгапур, Індонезію, Філіппіни, Оман, Катар, Кувейт, Малайзію, на тлі зниження обсягів поставок до Білорусі, і призвело до того, що середня ціна експорту яблук зросла.
Цю інформацію підтверджують і ключові експортери яблука. Ось що говорить керівник одного з передових яблучних господарств України «Сади Дніпра» Олександр Пахно: «Влітку 2017 року ми почули прогноз представників проекту ФАО в Україні про те, що незважаючи на прогнози високих цін в поточному сезоні, в наступному році ціни на яблуко можуть обвалитися . При цьому керівник проекту Андрій Ярмак рекомендував вже зараз звернути увагу на ті ринки збуту, де за українське яблуко можна отримати преміальну ціну, переконуючи садівників в тому, що українські яблука можуть і повинні продаватися дорожче, ніж польські. В результаті ми взяли активну участь відразу в декількох торгових місіях ФАО в Азію, що дозволило нам відкрити для себе такі ринки збуту як Сінгапур, Малайзія, Індонезія, ОАЕ, Саудівська Аравія, Індія та інші. В результаті, наше підприємство в цьому році експортувало основну частину своєї продукції, істотно збільшивши середню ціну реалізації яблука».
У той же час ті садівники, які не прислухалися до рекомендацій про пошук нових ринків збуту і не прикладали заздалегідь зусилля для поліпшення якісних параметрів яблука, в цьому році зазнали серйозних збитків, адже ціни на внутрішньому ринку України також дуже різко знизилися. Невеликі фермери, які не мали потужностей для зберігання яблука або ж не вирощували яблуко перспективних експортних сортів, змушені були стояти в черзі на заводи з виробництва яблучного концентрату, щоб продати його менш ніж за 1 грн/кг (3-4 цента США за кг) або взагалі викидати яблуко в поле в якості добрив.
«На жаль, зараз заробляти на експорті яблук можуть лише кілька десятків садівничих підприємств в Україні, адже для успішного експорту необхідно відразу кілька мінімальних умов: наявність міжнародно-визнаних сортів і клонів яблука в саду, не менше 25-30 га інтенсивного саду на карликових підщепах з хорошою врожайністю, власне сховище з регульованим газовим середовищем (РГС), сертифікація GlobalG.AP, наявність оптичної сортувальної лінії, наявність якісної картонної тари, вміння правильно обробляти яблука інгібітором етилену типу MCP-1, англомовний персонал, який знає правила і специфіку міжнародної торгівлі, розуміння специфіки довгої логістики, що становить до 40-50 днів від сховища до споживача і, звичайно ж, контакти і контракти з імпортерами в різних країнах світу», – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
«Якщо у підприємства немає хоча б одного з цих умов, самостійно експортувати яблуко, швидше за все, воно не зможе. Протягом двох років ми провели величезну роботу зі створення експортної кооперативної платформи для експорту яблук та інших фруктів. Було дуже багато бажаючих приєднатися до неї, однак коли справа дійшла до практичної реалізації проекту, а саме перше мінімальних інвестицій, кількість бажаючих скоротилося до нуля», – нарікає експерт.
Проте, робота проведена ФАО по відкриттю нових ринків збуту для українського яблука принесла свої плоди, які можна підтвердити даними статистики. Виявилося, що українське яблуко високо цінується в країнах Південно-Східної Азії, Індії та на Близькому Сході. Причому вона продається там дорожче, ніж яблуко з Польщі, так як може краще забарвлюватися, має більш високі смакові показники і BRIX завдяки більшій кількості сонячного світла і ґрунтових умов країни і є більш екологічно чистим і здоровим, завдяки меншій кількості обробок засобами захисту рослин.
Успішний орієнтир на експорт таких підприємств як «Сади Дніпра» змусив багатьох садівників переглянути свої підходи до бізнесу – зараз вони активно шукають можливості підвищення якості яблук, покращують сортовий склад, технології зберігання, сортування та пакування, а також наймають англомовний персонал, який би зміг більш успішно займатися пошуком перспективних каналів збуту продукції.
Проте, Андрій Ярмак вважає, що навіть великим садівникам було б значно легше підвищити ціну на свій товар, якби вони об’єднували зусилля, а не намагалися самотужки знаходити свій шлях на світовому ринку. «Імпортери з провідних країн світу не хочуть працювати з постачальниками, які пропонують один контейнер яблука в місяць або навіть один контейнер на тиждень. Їм цікаві ті, хто зможе поставити мінімум 100 контейнерів за сезон, а краще – 500 контейнерів. При таких обсягах можна розраховувати на дійсно привабливу ціну. Однак таких можливостей в даний момент немає практично ні у кого – все впирається то в обсяг виробництва, то в потужності лінії з сортування, то в наявність тари», говорить експерт. «В результаті, підприємства намагаються зацікавити імпортерів дуже низькою ціною, збиваючи ціну один одному і знижуючи свої доходи і доходи інших учасників ринку. А ось якби вони об’єдналися, то могли б грати на підвищення ціни, адже великий і надійний постачальник якісної продукції цікавий всім», – резюмує Андрій Ярмак.
Фахівці Української плодоовочевої асоціації (УПОА) також зауважують, що зростання експорту яблук з України в цьому сезоні мало і свої негативні наслідки, так як в цей бізнес прийшло дуже багато посередників, які не дуже добре вміють працювати з швидкопсувною продукцією. «Ми отримали дуже багато критичних зауважень від покупців нашого яблука в декількох країнах світу, включаючи ОАЕ. Імпортери скаржаться, що зв’язавшись з посередниками, які представлялися професіоналами, так і не отримали обіцяних обсягів яблук, а то яблуко, що надійшло, часто не відповідало заявленим параметрам за якістю. Все це, звичайно ж, шкодило іміджу нашої країни та іміджу нашого яблука на цих ринках. А це може в довгостроковій перспективі негативно вплинути на наші ціни», – говорить Федір Рибалко, керівник УПОА. «Також багато членів нашої асоціації зіткнулися з невиконанням посередниками своїх зобов’язань перед ними. Посередники банально не розраховувалися за поставлене їм яблуко для експорту. Такі ситуації, на жаль, неминучі, якщо ти не можеш експортувати безпосередньо. Посередники, безсумнівно, потрібні і виконують важливу функцію. Проте, ідеальним посередником могла б стати комерційна структура, створена самими садівниками на кооперативних принципах, яка працює абсолютно прозоро», – вважає Федір Рибалко.
Джерело: propozitsiya.com
