Існування неврахованих бджільницьких господарств становить значну складність для сільськогосподарських виробників.
Україна планує широкомасштабне оновлення галузі бджільництва, де особлива увага буде приділятися впровадженню цифрових технологій, включаючи створення єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних документів, що дасть можливість ефективніше контролювати якість товарів і переміщення бджолосімей.
Це одна з головних новацій законопроєкту 5274-д “Про стимулювання галузі бджільництва, охорону, захист і збереження бджіл”. Він був внесений до Комітету з питань аграрної та земельної політики ще у травні і очікує на розгляд у парламенті в першому читанні, інформує AgroPortal.
Заступник міністра економіки, екології та сільського господарства України Тарас Висоцький зазначає, що при вдосконаленні законодавчої бази важливо враховувати європейські стандарти, тому наразі відбувається співпраця з учасниками ринку для максимального урахування необхідних змін до закону до другого читання, щоб перейти на нові вимоги без шкоди для підприємництва.
Присутність незареєстрованих пасік є значною перешкодою для агровиробників, оскільки вони можуть розташовуватися близько до полів, оброблених засобами захисту рослин, що створює загрозу отруєння бджіл і призводить до зниження врожайності.
Подібні пасіки ускладнюють моніторинг за кількістю бджіл на території, що може викликати недостатнє або надмірне запилення, негативно позначаючись на продуктивності посівів, пояснюють представники ринку.
“Оформлення пасіки не надто дороге, в зоні військових дій щорічні обстеження іноді бувають безкоштовними. Однак деякі бджолярі не бажають реєструватися через необхідність витрат на реєстрацію та обстеження. А ті, хто утримує до 15 сімей, вважають це зайвими клопотами”, — пояснює власник бренду “Папкина Пасіка” Сергій Папка.
У той же час в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного документа бджоляр не може законно експортувати свою продукцію до ЄС, а це — пряма перешкода для доступу до найбільшого у світі ринку реалізації меду.
У самому ЄС взаємодія між бджолярами та аграріями базується на засадах партнерства, обміну інформацією та спільної відповідальності.
“Це не просто добровільні домовленості, а часто — частина більш широкої стратегії, яка підтримується законодавством і технологічними інструментами”, — підсумовує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.
