Упродовж більшої частини другої декади січня в Україні утримувалася холодна, з опадами у вигляді снігу, погода.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН.
Середньодобові температури повітря були нижчими за норму на 3,3-14,0°С і становила від 1,9°С до 15,2°С морозу. Максимальна температура повітря підвищувалася у північних, східних та західних областях до 0-2°С морозу, у південних та центральних до 0-1°С тепла, мінімальна — знижувалася на півдні до 15-19°С, на решті території країни — до 18-24°С морозу.
Кількість опадів у вигляді снігу протягом останнього тижня становила від 0,1 до 19,5 мм. Висота снігового покриву на полях із озимими зерновими культурами знаходилася у межах від 4 до 16 см. Глибина промерзання ґрунту в середньому становила від 11 до 24 см.
За повідомленням Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН у північних, північно-східних та східних районах Харківської області ґрунт промерз до 24-50 см.
За інформацією науково-дослідних установ НААН завдяки наявності снігового покриву мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) була вищою за критичну і становила у пшениці озимої: у Київській області — нижче 6,5-7,5°С морозу, у Харківській — нижче 3-7°С морозу, у Львівській — нижче 6,3°С морозу, у Вінницькій — нижче 5,0-5,5°С морозу, у Дніпропетровській — нижче 4-6°С морозу, у Херсонській — нижче 8°С морозу, у Сумській — нижче 8-10°С морозу.
За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» критична температура вимерзання добре з осені розвинених рослин пшениці та тритикале озимих (що знаходяться у фазі «кущіння») середньої морозостійкості становить мінус 14-15°С, жита озимого — мінус 14-16°С, ячменю озимого — мінус 9-11°С.
На даний час озимі зернові культури перебувають у вимушеному зимовому спокої. Зниження середньодобових температур відбувалося поступово, що сприяло успішному проходженню другої фази загартування. Тривалість утримання низьких температур було недовгим (7 днів). Достатня висота снігового покриву з добрими теплоізоляційними властивостями перешкоджала швидкому проникненню низьких температур у ґрунт. Такі метеоумови пом’якшують ризики загибелі й пошкодження озимих зернових від вимерзання.
Однак, у зоні великого ризику залишаються посіви озимих зернових, які ввійшли в зиму не досягнувши повноцінного розвитку фази «кущіння» восени, тобто ті, які є у фазі «сходів» (1‒3 листків). Занепокоєння викликають посіви ріпаку озимого, де відсутній у рослин вузол кущіння і слабкий сніговий покрив під час похолодання, в основному це стосується посівів сортами іноземної селекції.
Вміст цукрів у вузлах кущіння сортів пшениці озимої у рослин оптимальних строків сівби за даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН становить 23,4%, пізніх — 22,7%, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» — 18,5-22,0%, за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН — 22,3%, з коливанням від 21-22% у рослин пізніх строків сівби та 24% — у рослин ранніх та оптимальних строків сівби, за даними Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН — 32,6%, за даними ДУ Інститут зернових культур НААН — у пшениці, яка вирощується після чорного пару, від 39 до 42%, після непарових попередників — від 36 до 38%, а в листках — від 23 до 25% та від 18 до 23% відповідно, за даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН — 35-37%.
На думку вчених, рівень умісту цукрів, які є енергетичним запасом та кріопротектором для рослин у зимовий період, у сортів, рекомендованих до вирощування в Україні, достатній для загартування до середньосуворих умов зим.
Джерело: propozitsiya.com
