Верховна Рада України ще у 2004 р. ухвалила Закон України «Про молоко i молочні продукти», який переглядався 7 разів, і неодноразово вдосконалення використовувалося у цілях, далеких від інтересів молочної галузі.
Таку думку висловив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
«Зараз нормативно-правове регулювання на ринку молока здійснюється 60 регуляторними актами: вже згаданим Законом «Про молоко і молочні продукти» і 14 іншими законами, 18 актами Кабміну, 26 актами Мінагрополітики, Мінекономіки та інших, постановою Кабміну СРСР №303 від 1983 року і законом ВР УРСР «Про захист прав споживачів», — цитує повідомлення СМПУ слова Чагаровського.
Він підкреслив, що зазначений закон містить низку недоліків, наприклад, визначає показники якості та безпечності щодо молочних продуктів, які регулюються Законом України «Про основні вимоги якості та безпечності», адаптованим до вимог ЄС, та Наказом Мінагрополітики від 12.03.2019 №118.
«Цим законом не передбачений механізм державної підтримки розвитку галузі, й при цьому він містить низку обов’язків, які порушують свободу ведення господарської діяльності, наприклад, вимогу вести документацію. Проте перелік такої документації відсутній. Вимоги щодо дотримання нормативних документів надаються без чіткого визначення цих документів. Це створює ризики маніпуляцій владними контролюючими структурами», — пояснює експерт.
Діючий Закон «Про молоко і молочні продукти» зобов’язує переробляти сировину (здійснювати повну переробку), а це суперечить Господарському кодексу України, оскільки обмежує свободу діяльності cyб’єктів господарювання.
«Ще одним прикладом недосконалості закону є відсутність процедурної організації лабораторних досліджень, тобто не враховано вимоги Закону України «Про метрологічну діяльність», якими передбачено умови акредитації лабораторій», — уточнює Чагаровський.
Крім того, болюча для українських виробників тема існування «сірого» та «тіньового» ринків також не відображена в законі, не зазначено принципових ознак цих ринків, що суперечить вимогам ЄС. Також закон регулює діяльність тільки юридичних осіб та ФОП, а одноосібники, фізичні особи, якими виробляється левова частка молока в країні, залишаються поза увагою. Джерелом непорозумінь є також дублювання термінів та визначень молока та молочних продуктів у ДСТУ.
«Це неповний перелік недоліків закону… Всі ці недоліки давно відомі. Саме тому при вступі України до СОТ цей закон був у переліку законодавчих актів, які підлягають скасуванню. Тому СМПУ звертається до народних депутатів із проханням ініціювати скасування цього закону», — підсумовує Чагаровський.
Джерело: agroportal.ua
