Зі сплеском весняного тепла першими шкідниками на посівах озимого ріпаку є прихованохоботники і хрестоцвіті блішки. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській обл.
Так, за температури повітря +4…+60С вилітає з місць зимівлі хрестоцвітий або чорний капустяний прихованохоботник. Коли температура повітря перевищує +6°С, — великий ріпаковий прихованохоботник. Трохи пізніше, за температури повітря +8…+90С, — капустяний стебловий прихованохоботник і хрестоцвіті блішки.
Для недопущення пошкодження посівів озимого ріпаку шкідниками фахівці відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків рекомендують сільгоспвиробникам постійно моніторити посіви та по мірі їх заселення комахами, досягнення ними порогів шкодочинності провести захисні заходи.
Економічні пороги шкодочинності при обліку за допомогою жовтих чашок-пасток такі:
– попадання 10 жуків хрестоцвітого прихованохоботника впродовж 3 днів на одну пастку;
– 10 жуків великого ріпакового довгоносика впродовж 3 днів на одну пастку або 2-4 жуки на 25 рослинах;
– 20 жуків капустяного стеблового прихованохоботника впродовж 3 днів або 4 жуки на 25 рослинах;
– поріг шкодочинності хрестоцвітих блішок – 5 особин/м2.
Найефективніше — знищити прихованохоботників до часу відкладення ними яєць. Вважається, що сума температур від вильоту до початку відкладення яєць становить 100°С, тобто 10 днів з максимальною температурою 10°С.
Рекомендовані препарати на основі таких діючих речовин: диметоат + гамма-цигалотрин, ацетаміприд + лямбда-цигалотрин, тіаклоприд, імідаклоприд, імідаклоприд + бетацифлутрин, ацетаміприд, хлорпірифос + циперметрин, хлорпірифос + біфентрин, тіаклоприд + дельтаметрин та іншими, дозволеними до використання в Україні.
Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів.
Не менше як за 2 доби про час та місце проведення обробітків необхідно обов`язково попереджувати голів сільських і селищних рад та пасічників.
Джерело: propozitsiya.com
