У ТОВ «Ківшовата Агро» на Київщині технологію вирощування озимого ріпаку коригують відповідно до вологозабезпечення та погодних умов. Одним із ключових рішень у господарстві є відмова від сівби, якщо в період із 5 до 31 серпня не випадає достатньо опадів.
Ріпак у господарстві вирощують третій рік. Культуру вважають важливою частиною сівозміни як джерело коштів і попередник під озиму пшеницю. Торік урожайність ріпаку становила 3,9 т/га.
Для сівби орієнтуються на період 5–31 серпня, коли, за словами головного агронома Олега Ладика, у зоні господарства ще є ґрунтова волога. Якщо дощу в цей період немає, ріпак не сіють, а поле залишають до весни. У такому разі контролюють появу бур’янів, а навесні закривають вологу та висівають ярі культури.
Перед сівбою після збирання пшениці солому подрібнюють і забирають із поля, рештки дискують, щоб спровокувати проростання падалиці та бур’янів, після чого проводять глибоку оранку. Добрива вносять розкидачем під культивацію, а компактомат готує площу під сівбу.
Норму висіву встановили в межах 350–400 тис. насінин/га залежно від гібрида. Під час сівби одночасно вносять рідке стартове добриво. Через кілька годин після проходу сівалки поле обробляють ґрунтовим гербіцидом, поки в ґрунті зберігається волога для формування гербіцидного екрана.
Важливою умовою отримання сходів у господарстві вважають якісне подрібнення та рівномірне розподілення пожнивних решток. За словами агронома, нерівномірно подрібнена й перемішана під час оранки солома може забирати на себе ґрунтову вологу, яка потрібна насінню ріпаку.
Систему живлення будують з урахуванням результатів хімічного аналізу ґрунту. Торік під культуру внесли NPK 8-24-24 + 7S у нормі 100 кг/га, рідке стартове добриво — 35 л/га та ґрунтовий інсектицид. Навесні ріпак отримав 150 кг/га сульфату амонію та 150 кг/га аміачної селітри.