Якісна сівба ріпаку та отримання дружних сходів – це значна частина успіху, і не все залежить від дощів під час посівної. Чимало факторів успіху перебувають у руках аграрія.
Таку думку у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» в журналі The Ukrainian Farmer висловив Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна»).
За його словами, для центральних регіонів України ідеальним періодом для сівби вважається друга декада серпня – початок вересня. Це дозволяє досягти балансу: ріпак встигає сформувати 8-12 листків, а витрати на захист від шкідників і регуляцію росту є помірними.
У північних регіонах сівбу зміщують на середину серпня, тоді як на Півдні можливі пізніші терміни. Деякі господарства починають сіяти вже в липні (наприклад, після дощу на Півдні), але це вимагає інтенсивної рістрегуляції (до 3 разів), щоб точка росту не витягнулася.
Після гороху ріпак розвивається на 7-10 днів швидше, тому його можна сіяти пізніше, ніж по пшениці. Оптимальною вважають глибину висіву 1,5-2 см за умови наявності вологи на цій глибині та можливості сівалки чітко дотримуватися встановленої глибини посі
ву.
«Якщо відхилення в глибині становить понад 0,5 см, то мілка сівба може бути ризикованою, бо частина посівмату залишиться на поверхні поля. У пошуках вологи можна збільшити глибину до 4 см (тут матиме перевагу насіння з великою масою тисячі). Глибина 5 см і більше означатиме ослаблення сходів і зниження польової схожості. Що важче та вологіше ґрунт, то меншу глибину висіву варто обрати»,
– зазначає Володимир Мірненко.
Пік урожайності ріпаку припадає на густоту стояння до обмолоту в межах 270-320 тис. шт./га. За добре організованої системи захисту та високої польової схожості втрати рослин становитимуть близько 15%, тобто сівбу на початку серпня проводять із нормою 380-400 тис. шт./га.
Для вересневої сівби норму збільшують до 500 тис. шт./га. Оцінити правильний вибір норми висіву можна у фазу формування стручків. Якщо травостій загущений, то рослини скидають стручки з нижнього ярусу. Важливою вимогою до сівби є рівність агрофону та дрібногрудкувата структура на поверхні. Грудка понад 2 см або перепад понад 2 см між рядком та міжряддям створюють тінь, через яку точка росту витягується над поверхнею поля. Це значно знижує шанси ріпаку на перезимівлю.