Якісна сівба ріпаку та отримання дружних сходів є визначальними для успіху. Багато залежить від дій аграрія, а не лише від погодних умов.
Таку думку висловив Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна») у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» в журналі The Ukrainian Farmer. За його словами, для центральних регіонів України оптимальним періодом для сівби є друга половина серпня – початок вересня. Це дозволяє досягти балансу: ріпак встигає сформувати 8-12 листків, а витрати на захист від шкідників і регуляцію росту залишаються помірними.
У північних областях сівбу слід зміщувати на середину серпня, тоді як на Півдні можливі пізніші терміни. Деякі господарства розпочинають сівбу вже в липні (наприклад, після дощу на Півдні), але це вимагає інтенсивної рістрегуляції (до 3 разів), щоб запобігти витягуванню точки росту.
Після гороху ріпак розвивається на 7-10 днів швидше, тому його можна сіяти пізніше, ніж по пшениці. Оптимальною вважається глибина висіву 1,5-2 см за умови наявності вологи на цій глибині та можливості сівалки чітко дотримуватися встановленої глибини посіву.
«Якщо відхилення в глибині становить понад 0,5 см, то мілка сівба може бути ризикованою, бо частина посівмату залишиться на поверхні поля. У пошуках вологи можна збільшити глибину до 4 см (тут матиме перевагу насіння з великою масою тисячі). Глибина 5 см і більше означатиме ослаблення сходів і зниження польової схожості. Що важчий та вологіший ґрунт, то меншу глибину висіву варто обрати», – зазначає Володимир Мірненко.
Пік урожайності ріпаку досягається при густоті стояння до обмолоту в межах 270-320 тис. шт./га. За умови добре організованої системи захисту та високої польової схожості втрати рослин становитимуть близько 15%. Отже, для сівби на початку серпня норму висіву слід встановлювати на рівні 380-400 тис. шт./га.
Для вересневої сівби норму слід збільшити до 500 тис. шт./га. Оцінити правильність вибору норми висіву можна у фазу формування стручків. Якщо травостій загущений, рослини скидають стручки з нижнього ярусу. Важливою вимогою до сівби є рівність агрофону та дрібногрудкувата структура поверхні ґрунту. Грудки розміром понад 2 см або перепад понад 2 см між рядком та міжряддям створюють тінь, через яку точка росту витягується над поверхнею поля. Це значно знижує шанси ріпаку на перезимівлю.