Осіннє внесення азотних добрив, наприклад, 100 кг селітри чи сульфату амонію, є важливим для мінералізації соломи попередника та забезпечення стартового розвитку ріпаку, особливо за пізніх термінів сівби.
Про це у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» у журналі The Ukrainian Farmer пише Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна»).
Сірка, наприклад у формі сульфату амонію, є обов’язковим елементом живлення ріпаку. Бор рекомендується вносити ще з осені (особливо після рясних опадів), оскільки він швидко вимивається.
Фосфор — критичний елемент для стартового розвитку озимого ріпаку. Амофос (11:52 або 12:61) вносять локально стрічкою поруч із рядком, а РКД (наприклад, 5:25) — у рядок. В обох випадках йдеться про норму 20–30 кг/га.
РКД надають перевагу за браку вологи або неоптимального pH ґрунту. Гранульовані добрива не варто вносити безпосередньо в рядок. Їх фітотоксичність для молодого коріння проявлятиметься сильніше, чим менше вологи в ґрунті, чим вищий сольовий індекс добрива і чим більшу норму внесення застосовують (критично — понад 50 кг/га у фізичній масі).