В агрохолдингу МХП процес впровадження точного землеробства розпочали у 2014 році. Компанія встановлювала системи автоматичного паралельного водіння, переобладнувала техніку для внесення аміачної води та створювала мережу RTK-станцій. Активна розбудова цих елементів точного землеробства припала на 2016 рік. З 2020 року ці рішення почали масштабувати для підвищення ефективності використання.
Про особливості застосування елементів точного землеробства та результати проведених досліджень розповів керівник відділу сервісу систем контролю та точного землеробства Департаменту з агровиробництва МХП Павло Нестеренко під час ІХ AGROIT Forum.
Старт у точному землеробстві — з чого почати
Експерт радить починати з базових кроків — проведення «аудиту». Перед впровадженням елементів точного землеробства варто оцінити поточний стан господарства як точку відліку для подальших змін. Не менш важливо звертати увагу на досвід інших у регіоні та, за потреби, звертатися до профільних консалтингових компаній. «Ми пройшли шлях від першого етапу, і сьогодні працюємо на вершині піраміди точного землеробства вже протягом останніх трьох років, де з кожним роком усі процеси все більше масштабуємо», — розповідає Павло Нестеренко.
Лінії навігації є одним із ключових блоків, що дають можливість ефективно використовувати техніку, оснащену автопілотами. «Як ми раніше працювали в господарстві: напрямок руху визначали переважно візуально, тобто механізатор орієнтувався на помітні об’єкти в полі або дотримувався вказівок агронома взяти за орієнтир дерево чи вежу. Сьогодні ми у себе в компанії на весь земельний банк у 360 тисяч гектарів землі до сезону під кожну операцію формуємо лінії оптимальних напрямків руху по полю. Оператор техніки отримує ці напрямки й обирає потрібний під час заїзду на поле відповідно до завдання», — ділиться Павло Нестеренко.
Для цього використовують LaunchPad від Verge Ag, який було попередньо протестовано в польових умовах.
За допомогою програми в господарстві змоделювали оптимальні маршрути руху техніки: кількість проходів вдалося скоротити зі 176 до 149. Таким чином зменшились витрати часу, зросла продуктивність та скоротилися витрати на пально-мастильні ресурси, які нині досить дорогі. Також менша кількість проходів позитивно впливає на знос техніки, що дозволяє частково знизити витрати на її ремонт і обслуговування.
Додаток дає змогу створювати маршрути навіть для полів зі складним рельєфом. Зокрема, на ділянках із перепадами висот і схилами використовуються дані супутникової картографії для моделювання руху. Це дозволяє працювати за адаптивними кривими — уздовж схилів, що сприяє більш ефективному використанню техніки та може позитивно впливати на врожайність у межах усього поля.
«Ми працюємо через операційний центр John Deere. Туди заздалегідь завантажують усі напрямки руху, і вони автоматично передаються в систему техніки. Коли механізатор заїжджає в поле, він просто обирає потрібну лінію під свою задачу — окремо для посіву, передпосівного обробітку чи обробітку ґрунту, залежно від того, яка технологічна операція виконується в цей час», — пояснює фахівець.
Технологічні колії
Цей прийом давно відомий, однак досі не всі фермери його застосовують. Він передбачає певну економію — не надто значну, але таку, що робить свій внесок у бюджет і більше стосується культури виробництва. Це дозволяє уникати надлишкового висіву за наявності можливості зекономити.
Сучасні зернові сівалки європейського виробництва, зокрема Horsch, Pottinger та Vaderstad, дозволяють реалізувати цей підхід без значних витрат та сприяють підвищенню ефективності.
Додатково в компанії використовують тестові комплекти для відстеження роботи зернових сівалок від компанії Precision Planting. Зокрема, система Clarity забезпечує можливість контролю всіх сошників і навіть технологічних колій.
Моніторинг твердості ґрунту
«Ми проводимо щорічно до ста тисяч гектарів моніторингу. Це польовий скаутинг, таким чином ми визначаємо твердість ґрунту, — розповідає далі експерт. — 10-20% втрат врожаю відбуваються через переущільнення ґрунту, спричинене хаотичними рухами техніки по полю. Сьогодні в Україні системи для автоматичної зміни глибини обробітку за картами завдання вже застосовуються, проте, так би мовити, ще на ранній стадії.
Минулого року, у зв’язку з тим, що МХП почала активно відмовлятися від традиційної оранки з перевертанням пласту, в компанії придбали агрегати, які дозволяють працювати з автоматичною зміною глибини обробітку та виконувати операції відповідно до карт завдання. «Компанія Väderstad представила нову інноваційну технологію в агрегаті Opus. У нас уже є чотири такі машини, і цього року плануємо придбати ще — щоб працювати ефективніше та краще обробляти ґрунт. Як ми вже побачили на практиці, це дозволяє нам економити до 4 л/га пального. Система включає датчики, гідравлічні циліндри та блок керування, який на основі отриманих даних автоматично регулює глибину обробітку робочих органів», — каже Павло Нестеренко.
Для більш ощадливого обробітку ґрунту в компанії МХП використовують глибокорозпушувачі, а також активно працюють за технологіями strip-till і verti-till. «Наша технологія потребує вибору сучасних агрегатів. Наприклад, нам потрібно локально вносити добрива — або під час посіву, або під час обробітку за strip-till. Також інколи працюємо з покривними культурами. Тобто технологія ставить нам задачі, а ми вже під них підбираємо техніку і налаштовуємо процеси: або дооснащуємо наявні агрегати, або купуємо такі, що вже мають, наприклад, функцію диференційованого внесення добрив, щоб робота на полі проходила максимально ефективно», — ділиться досвідом аграрій.
Внесення добрив у точному землеробстві
В компанії перевірили на практиці в польових умовах: порівняли автоматичне відключення секцій зі звичайними механічними розкидачами без систем точного землеробства. Взяли одне поле, умовно поділили навпіл і порівняли: роботу з автоматичним відключенням секцій і ручним, де механізатор сам усе вимикав. Розкидач був той самий — від Amazone, нової серії. У результаті отримали економію близько 0,6% при використанні автоматичного відключення секцій.
В першу чергу виходить економія паливно-мастильних матеріалів. Плюс розкидач може працювати за картами завдання — за аналізами ґрунту вносити добрива тільки там, де це потрібно. Функція автоматичного відключення секцій — це вже мастхев. За словами аграрія, розкидач, який сьогодні коштує 50–60 тисяч євро, може окупитися вже за 1–2 сезони відповідно до свого земельного банку — просто за рахунок економії, навіть не враховуючи роботу по картах завдання.
«Внесення добрив у нас відбувається майже на всіх площах диференційовано. Тобто, будь-яка лінійка нашої техніки має можливість працювати по картам завданням. З дигестатом, як цінним органічним добривом, у нас був дуже цікавий проект. У нас є бочки Samson, вони працюють на біогазовому підприємстві. Ми самостійно налаштували агрегати — оснастили, поставили їх на контроль, і сьогодні там, де нам потрібно працювати диференційовано, дигестат вноситься диференційовано», — розповідає Павло Нестеренко.
Щодо посіву та кваліфікованих кадрів
В компанії МХП активно впроваджують обладнання від Precision Planting. Понад 90% парку сівалок точного висіву оснащені системами Precision Planting: від базового висіву і до максимального рівня автоматизації зі змінною глибиною посіву. Всі сівалки точного висіву працюють по картах завдання — це висів кукурудзи, сої, ріпаку, а також в компанії проводили дослідження посіву озимої пшениці з використанням сівалок точного висіву.
Суттєве питання сьогодні — кваліфікація кадрів не тільки для холдингів, в яких великі обсяги, так і для великих та малих фермерських господарств. Сівалка — дуже складний елемент у налаштуванні, коли на ньому є дуже багато механічних деталей. Поля неоднорідні, часто змінюються погодні умови при посіві.
«Ми в компанії вирішили, що потрібно навчати працівників не на механізаторів, а на операторів, які керують технікою. Він має стежити не тільки за параметрами трактора, а й за причіпним агрегатом. Оператор повинен отримувати сповіщення, якщо щось працює не так, і вчасно на це реагувати. Це дозволяє зменшити кількість ручних, механічних налаштувань і зробити роботу більш точною та простою», — розповідає Павло Нестеренко.
Не витрачаючи зайвого для захисту рослин
Середній розмір поля, що обробляє холдинг, становить близько 40 га. Закладені досліди показали таке: при секційному керуванні перекриття становить 2,5%, а при пофорсунковому відключенні — 0,6%. Різниця в економії між цими двома системами — приблизно 1,9%. Тому в компанії вирішили працювати з пофорсунковим відключенням. Сьогодні в МХП також тестують систему, яка в майбутньому дасть можливість перейти до технології Spotspray — це точкове внесення засобів захисту рослин саме там, де це потрібно, наприклад для боротьби з бур’янами.
Ключовий момент, на думку Павла Нестеренка, на який фермерам потрібно звертати увагу — це картографування урожайності. Це мастхев, який повинен бути в господарстві. І в Україні він стрімко набуває розвитку, якраз тому, що нині в цьому є потреба.
«Наше масштабування нині — зі 130 тисяч га у 2023-му до 290 тисяч у 2025-му році. Це цифрові дані, які ми накопичуємо, збираємо, аналізуємо, і ними користуємося», — ділиться експерт.
У 2025 році диференційований посів у холдингу становив 125 тисяч гектарів, внесення добрив — 160 тис. га, і внесення засобів захисту рослин — гербіцидне внесення і частково десикація — 60 тис. га.